Найсильніша церемонія прощання – енергопрактик розповіла МЕТА, як безболісно прощатися

Сьогодні – остання стаття у рубриці "Четвергова сіль", яка майже рік підтримувала нас у цей непростий, бурхливий для всього світу час.

Постскриптум Іва дала МЕТА ексклюзивні енергетичні поради про те, як у нашому житті проводити "церемонії" прощання без болю та з користю для всіх сторін.

А також подарувала авторський ритуал для правильного завершення стосунків, справ, проєктів, етапів життя…

Іва Кіс – нумерологиня, енергопрактик, спеціалістка з енергії воску:

Працюю з енергією стихій, натуральним воском і свічками, свинцем, природними компонентами, створюю обереги через давні ритуали

"Саме вдячність закриває розрив в енергополі і не дає вам далі тягти це на собі"

Як правильно проводити "церемонію" прощання?

Дорогі мої, ви знаєте, у прощання немає правильної форми, але завжди є правильний енергетичний стан. І це не про різкість, не про "все, досить", не про "відрізати і забути". Справжнє прощання завжди тихе.

Я як потужний енергопрактик відчуваю це так:

Якщо ви прощаєтеся правильно – всередині вас немає хаосу, немає крику, немає бажання щось доводити. Є ясність, дуже добра теплота й повага

Що ж для цього потрібно зробити?

• Перше, що важливо зробити – це визнати. Не тікати, не заплющувати очі, а чесно сказати собі: так, це завершилося.

Навіть якщо частина вас усе ще тримається, навіть якщо є страх усередині. Тому що без цього визнання людина залишається у підвішеному енергетичному стані.

• Друге – подякувати.

І це не формальність, це найсильніший енергетичний крок. Запам’ятайте це: обов’язково дякуйте людині, місцю, роботі, етапу життя, усьому, що було. Навіть якщо було боляче, бо саме вдячність закриває розрив в енергополі і не дає вам далі тягти це на собі.

• Третє – повернути себе собі.

Це важливий момент: коли ми з кимось або з чимось пов’язані, частина нашої енергії залишається там. І в момент прощання її потрібно м’яко повернути собі. Можна просто сказати такі енергетичні слова:

Я повертаю собі свою енергію. Я залишаю вам – ваше. Я йду далі своїм шляхом

• Четверте – не треба робити це голосно.

Не потрібно обов’язково щось пояснювати собі або комусь, доводити, ставити крапку словами. Іноді найсильніша церемонія прощання – це внутрішня. Коли ви всередині вже все завершили і просто починаєте жити по-іншому.

Дуже добре у такі моменти запалити натуральну воскову свічку, дорогі мої, ви ж пам’ятаєте, що я працюю лише з натуральними восковими свічками. Посидьте зі свічкою, подивіться на вогонь. Бо вогонь, як ви пам’ятаєте, не тримає минулого – він трансформує. І в цьому є велика підтримка згори

• І, мабуть, найголовніше – не бійтеся суму.

Прощання без суму не буває. Але правильний смуток прощання – це не той смуток, що руйнує. Це тихий, теплий, енергетично наповнений сум, у якому є вдячність і відчуття, що ви виросли.

І якщо ви проходите через прощання саме так – то ви нічого не втрачаєте: ви звільняєте місце для того, що вже йде до вас далі

"Я зараз теж хочу сказати "Дякую"": ритуал "Лист вдячності"

Чи хотіли б ви сьогодні подарувати нашим читачам ритуал, який підтримає і допоможе нам у прощаннях?

Так, і, мабуть, це буде не просто ритуал – це буде лист вдячності, який стане точкою завершення. Зробіть це спокійно.

1. Не поспішаючи, візьміть аркуш паперу і свічку. Якщо є – натуральну свічку з живим чудово енергетично наповненим воском. Якщо ні, використайте ту свічку, яку маєте. Тут важливий ваш стан.
2. Запаліть свічку. Нехай вона горить поруч. Не забувайте про правила безпеки з вогнем.
3. І нехай ця свічка буде як живе енергетичне присутність світла у цьому моменті.
4. І починайте писати – не гарно, не правильно, а чесно. Ви можете почати так: “Я дякую”. І далі пишіть усе, що спадає на думку.
5. Подякуйте людям, які були у вашому житті; місцям, де ви жили; етапам, які ви пройшли; навіть ситуаціям, які були складними.
6. Пишіть доти, поки всередині не стане спокійніше, поки не відчуєте, що сказали головне.
7. І коли закінчите, просто посидьте поруч із написаним текстом і свічкою.

8. Дивіться на вогонь і тихо, але вголос скажіть:

   Я дякую, я відпускаю, я йду далі з повагою до того, що було.

9. У цей момент не стримуйте емоцій. Якщо захочеться плакати, так і має бути – значить, ви дійсно проживаєте завершення.

І знаєте, дорогі мої, я зараз теж хочу сказати "Дякую" – щиро, тепло, душевно, енергетично. Дякую журналістці за ці тонкі, чуйні, живі питання, у яких було справжнє відчування. І дякую вам, дорогі мої, хто читав мене, хто залишався зі мною упродовж цього року, хто пізнавав себе і хто відчував. Цей рік був не просто текстом. Це був простір, у якому ми зустрічалися з вами на рівні "глибше слів"

P.P.S. від Іви Кіс для МЕТА

І, можливо, ви зараз це відчуваєте. І також, коли читаєте ці рядки, у вас піднімається внутрішнє усвідомлення, що щось усередині стало іншим – більш живим, більш енергетично наповненим, більш справжнім.

І якщо це так, дорогі мої, значить, усе це було недарма. Я дякую кожному з вас і відпускаю дуже бережно – як відпускають те, що було по-справжньому важливим. Нехай це світло, яке ви в собі відкрили, залишається з вами завжди

І на завершення я хочу сказати ще кілька слів від себе особисто.

Як ви знаєте, я потужний енергопрактик – я працюю з тонкими станами, з натуральним воском, з вогнем, з тим, що не завжди видно, але завжди відчувається. І за цей рік я намагалася дати вам не просто тексти, я давала вам відчуття опори, відчуття, що ви не одні. А також тонкі знання: як відчувати себе, відчувати своє життя і переходи енергії. Я проводила вас крізь ці стани, через світло свічки, через моменти, коли треба було побачити глибше. Обіймаю, Іва

Фото: особистий архів Іви, Рexels.