Троє вчених змусили наш імунітет не атакувати самого себе (і отримали за це Нобеля)

Цього понеділка світ науки вітає тріумвірат імунологів – Мері Е. Брункоу, Фреда Рамсделла та доктора Шимона Сакагучі стали лауреатами Нобелівської премії з медицини. Нагороду вони отримали за революційні відкриття, що розкривають механізм периферичної імунної толерантності – те, як наш організм не дозволяє імунній системі атакувати власні тканини.

Деталі

Церемонія оголошення не обійшлася без курйозів. 64-річна Мері Е. Брункоу, старший керівник програм в Інституті системної біології в Сіетлі, пропустила вирішальний дзвінок. Вона зізналася:

Мій телефон задзвонив, я побачила номер зі Швеції і подумала: "Це просто якийсь спам"

Зрештою, про свою нагороду вона дізналася від фотографа Associated Press, який рано-вранці з'явився біля її будинку. Тим часом, генеральний секретар Нобелівського комітету Томас Перлманн лише вранці в понеділок зміг зв'язатися з 74-річним почесним професором Університету Осаки Сакагучі, який був "неймовірно вдячний" та зворушений новиною, тоді як іншому лауреату, 64-річному Фреду Рамсделлу, довелося залишити голосове повідомлення.

• Один симптом Covid, який може загнати вас у пастку на все життя: що це за ускладнення?

Секрет "Охоронців" Імунітету

Щоб зрозуміти важливість їхньої роботи, уявіть імунну систему як армію, яка повинна навчитися розпізнавати ворогів (бактерії, віруси) і не чіпати друзів (клітини організму). Якщо деякі Т-клітини помиляються і провокують аутоімунні захворювання, вони зазвичай усуваються в тимусі (центральна толерантність). Нобелівські лауреати відкрили додатковий, вирішальний рівень контролю.

Робота почалася у 1995 році з відкриттям доктором Сакагучі раніше невідомого підтипу Т-клітин, названих регуляторними Т-клітинами (T-reg). Потім у 2001 році Брункоу та Рамсделл незалежно виявили ключову мутацію в гені Foxp3, пов'язану з рідкісним аутоімунним захворюванням.

Сакагучі через два роки об'єднав ці знання: ген Foxp3 контролює розвиток Т-регуляторів. Ці Т-регулятори діють як "охоронці" або "гальма", виявляючи та стримуючи ті агресивні Т-клітини, які реагують занадто гостро та можуть нашкодити організму.

Як зазначив голова Нобелівського комітету Олле Кемпе, їхні відкриття "зіграли вирішальну роль у нашому розумінні того, чому не у всіх нас розвиваються серйозні аутоімунні захворювання". Ця робота не лише пояснила функціонування імунної системи, але й відкрила нову галузь імунології, давши поштовх до розробки нових методів лікування аутоімунних захворювань та раку.

Хоча більшість людей звикла асоціювати меланому — найбільш агресивну форму раку шкіри — з ураженнями на спині, лікарі б'ють на сполох: небезпека може підстерігати в найнесподіваніших місцях. Дослідження підтверджують, що злоякісні зміни можуть виникати навіть на стопі та в оці. З огляду на те, щороку у Великій Британії виявляють понад 17 600 нових випадків, фахівці закликають до підвищеної пильності.