Вчені бʼють на сполох через популярне снодійне: Кветіапін може суттєво погіршувати вашу увагу

Низькі дози кветіапіну, який дедалі частіше призначають для боротьби з безсонням, можуть не лише покращувати сон, а й суттєво погіршувати пильність та здатність керувати автомобілем наступного дня. Такого висновку дійшли дослідники після проведення першого у світі клінічного випробування, присвяченого впливу препарату на якість сну та денне функціонування.

• Чому болить голова перед дощем

У чому полягала суть дослідження?

Останніми роками серед медиків зростає занепокоєння через широке використання седативних препаратів поза їхніми основними показаннями для лікування розладів сну. Раніше дослідження вже демонстрували, що такі лікарські засоби можуть викликати когнітивні порушення наступного дня, формувати залежність та негативно впливати на дихання під час сну.

Нове дослідження стало першим клінічним випробуванням, яке детально вивчило вплив низьких доз кветіапіну на сон, дихання та працездатність наступного дня у людей, які мають труднощі із засинанням.

Результати роботи показали, що препарат дійсно здатний дещо покращувати якість сну та зменшувати тяжкість обструктивного апное сну. Водночас його вплив на денну активність виявився значно менш сприятливим. Наступного ранку пильність та здатність до керування автомобілем на симуляторі були значно погіршені після прийому кветіапіну.

Кветіапін офіційно схвалений для лікування шизофренії та біполярного розладу. Проте через виражений седативний ефект його дедалі частіше призначають у низьких дозах людям, які страждають на безсоння або тривожність.

Якими були результати?

У межах випробування 15 дорослих пацієнтів з апное сну та труднощами із засинанням провели дві ночі в лабораторії сну. Однієї ночі вони отримували 50 міліграмів кветіапіну, іншої – плацебо. Учасники перебували під наглядом протягом ночі, а наступного ранку проходили низку тестів, включно із завданням на симуляторі водіння та перевіркою рівня пильності.

Аналіз показав, що після прийому препарату учасники довше спали, рідше прокидалися вночі, а також мали менше епізодів порушення дихання під час сну. Проте одночасно спостерігалося уповільнення реакції, збільшення кількості втрат уваги та погіршення контролю керма під час симуляції водіння.

Дослідники підкреслюють, що такі показники безпосередньо пов'язані з підвищеним ризиком дорожньо-транспортних пригод у реальних умовах.

Автори дослідження наголошують, що лікування порушень сну потребує більш індивідуального підходу. На їхню думку, дедалі більше наукових даних свідчить про необхідність зосереджуватися на першопричинах проблем зі сном, а не покладатися виключно на седативні препарати.

Попри популярність мелатоніну як “гормону сну”, його роль у роботі організму значно ширша, ніж просто регуляція засинання. Останні наукові дані свідчать, що мелатонін може брати участь у процесах відновлення клітин, зокрема впливати на механізми відновлення ДНК. Це відкриває потенційні перспективи для зменшення шкоди, яку організм отримує через порушення циркадних ритмів, наприклад під час нічних змін.