Звичайний препарат проти паразитів Мебендазол показав високу ефективність у лікуванні раку мозку

Антигельмінтний препарат мебендазол (МБЗ), який зазвичай призначають для боротьби з кишковими хробаками, продемонстрував високу ефективність у руйнуванні ракових клітин мозку під час лабораторних тестувань. Вчені закликають до масштабних клінічних випробувань на людях, оскільки цей відомий засіб діє на пухлини одразу із шести різних фронтів.

Деталі

Систематичний огляд 22 профільних досліджень, опублікований у Британському журналі клінічної фармакології, виявив серйозний протипухлинний потенціал мебендазолу. У співавторстві з науковцями з Університету Бонда дослідники довели, що МБЗ стабільно уповільнює ріст новоутворень у лабораторних умовах та на тваринах.

• Революція в онкології: схвалено перші ліки, що не просто блокують, а повністю знищують причину раку

Зокрема, під час експериментів на мишах препарат удвічі збільшив тривалість їхнього життя. Ба більше, поєднання мебендазолу з променевою терапією дало феноменальний результат: понад половина піддослідних тварин повністю позбулася пухлин у довгостроковій перспективі.

Чому це важливо: критична статистика раку мозку

Первинні злоякісні новоутворення головного мозку (зокрема гліобластома, медуллобластома, менінгіома та дифузна серединна гліома) залишаються одними з найагресивніших і смертоносніших онкозахворювань.

• 22% – лише така частка пацієнтів виживає протягом 5 років, навіть попри комплексне лікування (хірургія, хіміо- та променева терапія).
• 12–16 місяців – середня тривалість життя людей після діагностування гліобластоми, найпоширенішої та найнебезпечнішої форми раку мозку.

Співавтор дослідження, онколог із Університету Бонда доктор Ліам О'Каллахан пояснює:

Рак мозку – це дуже серйозна проблема, оскільки його дуже важко лікувати

Шестикратний удар по раку: як працює препарат

Зазвичай пероральний засіб МБЗ використовують для лікування інфекцій, викликаних гостриками, круглими черв'яками та волосоголовцями. Проте вчені виявили, що проти ракових клітин він діє як універсальна зброя. Доктор О'Каллахан підкреслив, що речовина атакує хворобу не за одним єдиним механізмом, а використовує щонайменше шість різних шляхів:

1. Руйнування каркаса: ламає структурну основу, яка необхідна раковим клітинам для поділу.
2. Блокада живлення: перекриває формування нових судин, що постачають кров до пухлини.
3. Глушіння сигналів: порушує хімічний обмін інформацією, який стимулює ріст раку.
4. Атака на ДНК: блокує процеси відновлення ДНК, завдяки яким пухлина виживає після радіотерапії.
5. Взаємодія з хіміотерапією: посилює терапевтичний ефект від хімічних препаратів.
6. Взаємодія з радіотерапією: робить клітини пухлини вразливішими до опромінення.

Головна перешкода: результати на людях поки неоднозначні

Попри тріумф у лабораторіях, випробування на людях наразі не мають такого явного успіху. Перші тести на дорослих пацієнтах та дітях підтвердили, що високі пероральні дози МБЗ є загалом безпечними для організму. Проте реальні докази того, що препарат дійсно зупиняє або зменшує пухлини у людей, поки що залишаються скромними, суперечливими та непереконливими. Доктор О'Каллахан визнає:

У нас є чимало багатообіцяючих досліджень на тваринах та клітинних лініях, але дослідження на людях поки що досить обмежені

Що далі?

Автори наукової роботи наголошують: мебендазол є перспективним, але ще не доведеним протипухлинним засобом. Його категорично не можна застосовувати у рутинній медичній практиці поза межами наукових експериментів. Отримані дані – це перш за все заклик до організації масштабних, чітко спланованих клінічних випробувань, які мають остаточно визначити роль препарату в онкології.

До слова, мебендазол став черговим представником тренду "перепрофілювання ліків" (drug repurposing) – практики, коли відомі медикаменти адаптують для боротьби з раком. Раніше аналогічний шлях дослідження пройшли популярний засіб проти діабету метформін та звичайний аспірин.

Також нещодавно вчені з Медичного коледжу Університету штату Пенсильванія виявили новий спосіб прогнозування ефективності протипухлинного лікування. Згідно з їхнім дослідженням у журналі Nature Communications, ключову роль у цьому відіграє ген EXO1, який зазвичай відповідає за відновлення (репарацію) ДНК.

Проте, коли ракові клітини починають виробляти цей білок у надмірній кількості, він змінює свою функцію і замість захисту починає руйнувати ДНК. Це створює в структурі пухлини специфічні вразливості, які раніше вважалися притаманними лише рідкісним онкозахворюванням зі спадковою мутацією гена BRCA.

Головні факти про дослідження:

• Поширеність: Гіперекспресія (надмірна активність) гена EXO1 фіксується у 20–30% випадків раку яєчників та молочної залози. Також цей феномен характерний для меланоми, раку яєчок, шийки матки та новоутворень у печінці й жовчовивідній системі.
• Суть відкриття: Науковці вперше довели, що пухлини з високим рівнем EXO1 реагують на терапію так само, як і рак із мутацією BRCA, навіть якщо самої мутації у пацієнта немає.
• Практична користь: Рівень EXO1 не вказує на ризик появи онкології, але є ефективним біомаркером. Він допоможе лікарям прогнозувати відповідь організму на конкретні види хіміотерапії.

Це відкриття дозволить призначати пацієнтам із високим EXO1 ефективну таргетну терапію, яка раніше була доступна виключно для носіїв мутації BRCA, що значно розширить коло людей, які зможуть отримати персоналізоване лікування з мінімальними побічними ефектами.

На з'їзді ASCO презентували результати міжнародного дослідження в 11 країнах, де експериментальна вакцина потрійної дії амівантамаб від Johnson & Johnson показала безпрецедентний ефект. Препарат зміг повністю знищити злоякісні пухлини у пацієнтів із найважчими формами раку, які раніше не піддавалися стандартній хіміо- та імунотерапії.