Дуейн Джонсон розповів, як особисті проблеми допомогли йому зіграти найбільш вразливу роль у кар'єрі
Завдяки глибокому зануренню в минуле, глядачі побачать зовсім іншого Джонсона –людину, яка не боїться показати свій біль
Більше ніж роль: “Скеля" вперше знімає маску незламності, згадуючи найважчі моменти свого життя/Фото: Getty Images
Для Дуейна "Скелі" Джонсона зйомки біографічної драми "Незламний" (The Smashing Machine) стали не просто черговим проєктом, а справжнім емоційним викликом. Роль Марка Керра – легенди UFC та піонера змішаних єдиноборств – вимагала від актора небаченої раніше вразливості, особливо в кульмінаційній сцені в лікарні.
Деталі
У центрі сюжету – Марк Керр, який опиняється на лікарняному ліжку після передозування. До нього приходить його близький друг Марк Коулман (у виконанні Райана Бейдера) з відчайдушним благанням розпочати реабілітацію. Саме в цей момент глядач уперше бачить Джонсона без його звичного ореолу непереможності: його герой ламається, демонструючи справжній відчай.
Під час бесіди з Геррадом Холлом у подкасті The Awardist, Джонсон зізнався, що надихався болючими спогадами про свого батька. "Скеля" згадав, як його батько боровся із залежністю:
Він був майстром переконання і завжди знаходив спосіб "викрутитися"
За словами Дуейна, залежні люди часто створюють ілюзію одужання вранці, але вже до вечора знову здаються.
У фільмі персонаж Джонсона намагається знецінити серйозність ситуації, обурюючись медичними тестами:
Ви вірите цим хлопцям? Вони питають, хто зараз президент, коли я щойно опритомнів!
Цей епізод актор прожив особисто, знаючи, як залежні люди використовують агресію та виправдання, щоб приховати свою слабкість.
Другим джерелом натхнення стала особиста драма актора, пов’язана з хворобою його матері. Коли їй діагностували рак легенів, сім'я опинилася на межі катастрофи. Джонсон досі пам’ятає той день у лікарняній палаті.
Замість порожніх обіцянок, що все буде добре, лікар просто сказав: "Ми про вас подбаємо". Почувши це, сильна жінка, якою він завжди захоплювався, накрила обличчя простирадлом і дала волю сльозам. Джонсон згадує:
У той момент я побачив у своїй мамі маленьку беззахисну дівчинку
Саме це відчуття – коли сильна людина найбільше у світі не хоче, щоб її бачили в стані повної безпорадності – стало фундаментом для акторської гри Джонсона. Він усвідомив, що Марк Керр відчував те саме: нестерпне бажання закрити обличчя руками й сховатися від чужих поглядів у момент своєї найбільшої ганьби.
Актор підсумовує:
Я просто відправився туди – у ті спогади
Завдяки такому глибокому зануренню в особисте минуле, глядачі побачать зовсім іншого Джонсона – не екшн-героя, а людину, яка не боїться показати свій біль.
Легендарне перевтілення Джима Керрі у Грінча у 2000-му році супроводжувалося справжніми стражданнями за лаштунками. Щодня актор проводив до восьми годин у гримерному кріслі, а потім годинами терпів "костюм-катування" із колючої вовни яка. Попри те, що Керрі сам наполягав на максимальній реалістичності, згодом він зізнався: екстремальна трансформація виявилася значно виснажливішою, ніж він міг собі уявити.
Ще цікаві новини:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
