Як Спілберґ втратив «Інтерстеллар» і чому не жалкує про це

Режисер Стівен Спілберґ вперше докладно розповів, чому відмовився від роботи над «Інтерстеллар», який у підсумку зняв Крістофер Нолан. За його словами, він був причетний до проекту на початковому етапі й займався його розробкою близько року, однак так і не зміг дійти до знімального процесу.

• Новий бойовик зі Стейтемом «Бунт» отримав постер і дату виходу

Деталі

Спочатку «Інтерстеллар» не був повноцінним сценарієм. Проект являв собою наукову концепцію, запропоновану фізиком Кіпом Торном і продюсеркою Ліндою Обст. Спілберґ відзначив:

Я був залучений до “Інтерстеллар” протягом року

Щоб перетворити складний науковий матеріал на історію, він запросив сценариста Джонатана Нолана і доручив йому написати перші версії сценарію.

Попри перспективність ідеї та сильну наукову основу, режисер визнав, що робота над проектом не принесла бажаного результату.

Це не зачепило, — сказав Спілберґ, описуючи процес розробки

За його словами, у нього так і не з’явилося відчуття, що він повністю розуміє, яким має бути цей фільм.

Водночас Джонатан Нолан ще на початку передбачав, як може скластися доля проекту. Він сказав режисеру, що якщо той відмовиться від фільму, він уже знає, хто може його підхопити, оскільки його брат Крістофер Нолан активно цікавився цією історією і вже тоді виявляв до неї помітний інтерес.

Так і сталося: після відходу Спілберґа проект перейшов до Нолана. Він використав напрацювання брата, зокрема ключові елементи початку та фіналу історії, але доповнив їх власними ідеями щодо часу, гравітації та відносності. У підсумку створив ту версію фільму, яка вийшла у 2014 році й отримала широке визнання.

Сам Спілберґ згодом позитивно оцінив результат і зазначив:

“Інтерстеллар” вийшов значно кращим фільмом у руках Кріса Нолана, ніж міг би вийти в моїх

Ми також писали про новий фільм «Незнайомець» Франсуа Озона — сучасну і тонко вибудувану екранізацію повісті Альбера Камю «Сторонній». Режисер дбайливо зберігає дух оригінального твору, водночас переосмислюючи його через призму сьогодення, фокусуючись на темах колоніалізму, влади та расової нерівності. Картина вирізняється високим рівнем деталізації та увагою до атмосфери епохи. Дія розгортається у французькому Алжирі 1940-х років, хоча зйомки відбувалися в Марокко, що дозволило максимально точно відтворити візуальний колорит того часу. В центрі історії — Мерсо, чоловік, який опиняється на лаві підсудних після тяжкого злочину, за який йому загрожує смертна кара. У виконанні Бенжамена Вуазена герой постає холодним, відстороненим і майже позбавленим емоцій, що особливо підкреслює його внутрішню спустошеність і відчуження від світу.