Світова економіка поступово відновлюється: Гетманцев назвав основні ризики

Міжнародний валютний фонд оновив оцінки перспектив розвитку світової економіки. Вона поступово починає відновлюватись після потрясінь у вигляді пандемії та повномасштабного вторгнення росії в Україну. Однак ризики все ще зберігаються. Про це розповів голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Деталі

З 9 по 15 жовтня в місті Марракеш проходитимуть щорічні збори Світового банку та МВФ. За словами Гетманцева, Україна залишається у фокусі уваги міжнародних фінансових організацій та банків розвитку.

• МВФ повернув Україну до World Economic Outlook: який прогноз

МВФ традиційно представив оновлений звіт щодо перспектив глобальної економіки.

За даними звіту, світова економіка продовжує повільно відновлюватись після потрясінь, пов'язаних із пандемією, вторгненням росії в Україну та кризою вартості життя. Однак зростання залишається повільним та нерівномірним, крім того, зберігаються певні ризики.

Зростання світової економіки сповільниться з 3,5% у 2022 році до 3,0% у 2023 році та 2,9% у 2024 році. Прогнози залишаються значно нижчими за середнє значення за минулі періоди (2000–2019 роки) у 3,8%, а оцінку на 2024 рік знижено на 0,1 п.п. порівняно з липневим прогнозом.

Довгострокові наслідки пандемії, війна в Україні, розширення геоекономічної фрагментації, продовження жорсткої монетарної політики, необхідної для зниження інфляції, згортання бюджетної підтримки на фоні високих рівнів боргу – це все ті фактори, які стримують відновлення світової економіки.

Данило Гетманцев пише:

Ризики для перспектив світової економіки є більш збалансованими, ніж шість місяців тому, зважаючи на врегулювання спорів щодо граничної суми заборгованості в США та вжиття рішучих заходів щодо запобігання розвитку банківської кризи в США та Швейцарії. Утім, баланс ризиків для зростання світової економіки, як і раніше, зміщений у бік погіршення ситуації

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики перерахував ці ризики, зокрема:

• криза в секторі нерухомості Китаю
• збільшення волатильності цін на сировинні товари на тлі відновлення геополітичної напруженості та збоїв, пов'язаних зі зміною клімату
• збереження тиску з боку короткострокових інфляційних очікувань і базової інфляції, що вимагають збереження більш високих ставок, ніж очікувалось
• загострення проблеми суверенного боргу, особливо в країнах що розвиваються, на фоні збільшення вартості його фінансування, укріплення долара, відтоку капіталу та уповільнення економічного зростання
• короткострокові стабілізаційні заходи мають концентруватись навколо продовження зваженої політики дезінфляції, що виключає передчасне пом’якшення монетарної політики, та відновлення бюджетного простору, зокрема, за рахунок згортання неадресних субсидій, але забезпечуючи при цьому захист вразливих верств населення
• у середньостроковій перспективі країни мають продовжувати структурні реформи у сфері державного управління, поліпшенні регулювання господарської та зовнішньоекономічної діяльності

Раніше ми писали, що інфляція у вересні в Україні була найменшою за десятиліття. За даними Держслужби статистики, річна інфляція сповільнилась до 7,1%. Найбільший внесок у результат мало зниження цін на продукти харчування.