ua ru
Будь ласка, заповніть це поле
1

Малозахищені Україною: на яку допомогу мають право рідні мирних, убитих рф – інтерв’ю з адвокатом

Ексклюзиви

“Закони погано пристосовані до війни”: адвокат Михайло Куян розповів МЕТА, як діяти в юридичному полі рідним загиблих цивільних через атаки рф

Інтерв’ю з адвокатом

На яку допомогу мають право рідні мирних, убитих рф – інтерв’ю з адвокатом

За підрахунками ООН, під час війни росія вбила в Україні 12 000 цивільних осіб та більше 600 дітей. Ця цифра – імовірний абсолютний мінімум, бо всі смерті навіть важко задокументувати. росія щодня вбиває мирних українців, занурюючи в бездну горя їх близьких. На яку матеріальну допомогу, хоча би для достойного поховання, можуть розраховувати ці люди – МЕТА розповів голова Адвокатського Бюро Михайла Куяна – адвокат Михайло Куян.

На яку допомогу від міста та держави можуть розраховувати люди, цивільні рідні яких загинули від атак рф. Наприклад, у Києві, та інших тилових містах України. Тобто ті близькі, які вбиті горем та мають ховати загиблих?

На жаль, законодавство України не передбачає компенсацію збитків рідним загиблих серед цивільного населення внаслідок атаки російської федерації.

Ключовою законодавчою прогалиною є відсутність закону чи підзаконного акту, який би прямо передбачав виплату грошової компенсації з державного бюджету сім’ям цивільних, загиблих внаслідок збройної агресії рф, якщо ці цивільні не брали участі у військових формуваннях.

Наразі наше законодавство передбачає компенсацію виключно членам сімей військовослужбовців. А цивільне населення залишається абсолютно незахищеним із соціальної точки зору.

Діючі закони та підзаконні акти виявилися погано пристосованими до реалій тотальної війни. Вони не були оновлені так, щоб включити механізм виплат за загибель чи каліцтво.

Донині на рівні законів не визначено спеціального статусу для осіб, які отримали травми чи загинули внаслідок війни, якщо вони не були військовослужбовцями. Поки на рівні держави питання вирішується, доцільно посилити роль місцевої влади

А що в такому випадку може влада на місцях?

Існують місцеві програми підтримки сімей, які опинилися в скрутних обставинах унаслідок знищення майна або смерті годувальників та смерті осіб, які брали активну участь в утриманні непрацездатних. Проте вони надають мінімальну підтримку – і особливо розраховувати на компенсацію не варто.

Єдиний законний механізм компенсації втрат близьких родичів наразі – це відшкодування моральної шкоди, передбаченої нормами міжнародного законодавства за рахунок репарацій

Воно можливе за рахунок коштів російської федерації після перемоги України у війні, які стягуються з країни-агресора.

Очевидно, що це надія на велике майбутнє, але яким чином можна подати заявку на отримання компенсації із репарацій?

Для того, щоб мати можливість отримати відшкодування за рахунок репарацій після перемоги, необхідно подати заявку на внесення інформації про постраждалих осіб до Міжнародного реєстру збитків. Її можна оформити через портал Дія.

А як конкретно можна отримати допомогу від місцевої влади? Наприклад, у Києві існує програма "Турбота". Як отримати підтримку через неї?

Щодо отримання допомоги в межах Київської міської програми "Турбота" потрібно звертатися до департаменту соцполітики КМДА або до ЦНАПу у відповідному районі.

Також, допомогу може ініціювати депутат КМР за округом. Для цього до нього варто звертатися публічно або письмово.

А як щодо компенсації за знищення майна, яке переходить рідні у спадок, якщо його власники загинули, а документи на те майно згоріли?

У разі знищення документів, якщо право власності оформлено до 2013 року, відновити їх можна в МБТІ міста Києва. Їх копії можна отримати за запитом нотаріуса, який відкрив спадкову справу.

У разі оформлення нерухомості після 2013 року, інформація про право власності зберігається в ЄДР. Відтак, отримати їх можна зробивши запит у відповідний ЦНАП.

У разі знищення майна відповідні акти складаються в ДСНС.

Для відкриття спадкової справи потрібно свідоцтво про смерть. А для нього – підтвердження загиблих через ДНК-тест. Його проведення, говорять, може тривати й місяць, і півроку. Чи законно це, чи можуть люди пришвидшити процес?

Щодо ДНК-експертизи, варто зазначити, що вона проводиться з метою ідентифікації тіла загиблого.

Наразі у зв’язку з великою кількістю загиблих військовослужбовців під час захисту Вітчизни терміни затягнуті – у середньому 6 місяців. Бо експертів ДНК на всю Україну, не знаю, чи набереться 50.

Можливо, з війною штаб розширюють. Але цих же спеціалістів ще треба якось навчити справі. Тому, думаю, їх зараз небагато.

Тоді хто має оплачувати утримування тіл загиблих у морзі, поки триває затяжний ДНК-тест?

У рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження зберігання тіл та експертиза ДНК проводиться за рахунок держави з подальшим стягненням таких витрат з обвинувачених осіб.

Фото: ДСНС, особистий архів Михайла Куяна.

Джерело: МЕТА новини

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

Головне за сьогодні
Більше новин