Які умови трудового договору варто перевірити насамперед?
Не підписуйте трудовий договір, поки не перевірите ці важливі пункти
Які умови трудового договору варто перевірити насамперед?
Підписання трудового договору – важливий етап працевлаштування, від якого залежить не лише розмір вашої зарплати, а й робочі обов’язки, графік, відпустка та гарантії у разі звільнення. Водночас не всі працівники уважно читають документ перед підписанням, хоча окремі формулювання можуть суттєво вплинути на їхні права.
На які пункти трудового договору варто звернути особливу увагу, які умови мають насторожити та що обов’язково потрібно перевірити перед тим, як поставити підпис? Ми звернулися до адвоката, щоб розібратися в основних юридичних нюансах і з’ясувати, як захистити себе від можливих проблем із роботодавцем.
Трудовий договір визначає, що саме ви зобов'язані робити, скільки за це отримаєте і за яких умов вас можуть звільнити. Згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю України, договір укладається, як правило, у письмовій формі, а письмова форма стає обов'язковою, зокрема, тоді, коли на цьому наполягає сам працівник. Тому вимагати підписаний документ – це ваше законне право, а не прохання.
Варто пам'ятати і про статтю 9 КЗпП: умови договору, які погіршують становище працівника порівняно із законодавством, є недійсними. Проте відстоювати це доведеться вже в суді чи в Держпраці, тож значно простіше помітити проблемні пункти до підписання.
Насамперед перевірте трудову функцію та місце роботи
До початку роботи роботодавець за статтею 29 КЗпП зобов'язаний повідомити вам посаду та перелік обов'язків, дату початку роботи, режим робочого часу, тривалість відпустки й умови оплати праці. Від чіткості цих формулювань залежить багато чого: за статтею 31 КЗпП роботодавець не може вимагати виконання роботи, не обумовленої договором, а переведення на іншу роботу за статтею 32 допускається лише за згодою працівника. Розмиті фрази на кшталт «інші доручення керівництва» фактично знімають цей захист.
Якщо ви працюватимете віддалено, договір про дистанційну роботу за законом укладається тільки письмово. Після змін, внесених до статті 60-2 КЗпП Законом № 4339-IX, у такому договорі визначаються порядок забезпечення обладнанням, розмір компенсації за використання власної техніки та період відключення, протягом якого ви можете не виходити на зв'язок без порушення трудової дисципліни. Якщо умови про обладнання в договорі немає, забезпечувати ним і оплачувати пов'язані витрати має роботодавець.
Зверніть увагу на строк договору та випробування
Строковий договір, відповідно до статті 23 КЗпП, допускається лише тоді, коли відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи чи умов її виконання. Якщо вам пропонують договір «на рік» для постійної роботи, це сигнал, що роботодавець хоче мати змогу легко попрощатися з вами після закінчення строку.
Строк випробування не може перевищувати трьох місяців (для робітників – одного місяця), а умова про нього має бути застережена в наказі про прийняття. Випробування взагалі не встановлюється для осіб до 18 років, молодих спеціалістів після закінчення закладу вищої освіти та деяких інших категорій. Водночас зважте на дію воєнного стану: відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець на цей період має право встановлювати випробування абсолютно для будь-якої категорії працівників без винятків.
Звільнити працівника як такого, що не витримав випробування, роботодавець може лише в межах його строку і з письмовим попередженням за три дні. Студентам варто знати, що чинна редакція статті 21 КЗпП передбачає окремий вид – студентський трудовий договір, який поєднує навчання на робочому місці з виконанням трудових функцій і не може укладатися на строк, довший за строк навчання.
Оплата праці
Розмір окладу чи ставки має бути вказаний конкретною сумою, а не «згідно зі штатним розписом». Статтею 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 8 647 гривень на місяць і 52 гривні за годину. За статтею 3-1 Закону «Про оплату праці» заробітна плата за повністю виконану норму праці не може бути нижчою за цей рівень, причому доплати за нічні та надурочні години чи премії до свят до мінімалки не зараховуються. Виплачуватися зарплата має не рідше двох разів на місяць з проміжком не більше шістнадцяти календарних днів (стаття 115 КЗпП), а при кожній виплаті роботодавець зобов'язаний повідомити вам розмір нарахувань і утримань (стаття 30 Закону «Про оплату праці»).
Особливо уважно поставтеся до схем, коли в договорі фігурує мінімальний оклад, а решта обіцяється у вигляді «премії на розсуд керівництва» або готівкою. Гарантованою є лише та сума, яка записана в договорі й з якої сплачується єдиний внесок. Саме від неї залежать ваш страховий стаж, розмір лікарняних і декретних, і лише її можна стягнути через суд. Варто врахувати й те, що на період воєнного стану норма про попередження за два місяці щодо зміни істотних умов праці, зокрема розміру зарплати, не застосовується, тож добре прописані умови оплати в самому договорі – ваш головний захист.
Робочий час і відпочинок
Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 КЗпП), а щорічна основна відпустка – не менше 24 календарних днів (стаття 6 Закону «Про відпустки»).
Будьте обережні з оформленням «на півставки» при фактичній роботі повний день: стаття 265 КЗпП прямо називає таку практику порушенням, а для вас вона означає офіційну зарплату, пропорційно зменшену до відпрацьованого часу. Якщо пропонують трудовий договір з нефіксованим робочим часом, перевірте, щоб у ньому були визначені базові дні та години і строк попередження про виклик на роботу, а також пам'ятайте, що оплаті в будь-якому разі підлягають щонайменше 32 години на місяць (стаття 21-1 КЗпП).
Прочитайте умови про відповідальність і припинення договору.
Договір про повну матеріальну відповідальність за статтею 135-1 КЗпП може укладатися лише з працівниками, робота яких безпосередньо пов'язана зі зберіганням, обробкою, продажем чи перевезенням цінностей, тому підписувати його, наприклад, офіс-менеджеру не варто. Винятком є дистанційна робота: якщо вам офіційно передають у користування робочий ноутбук чи інше обладнання, підписання договору про матеріальну відповідальність за збереження цієї техніки є прямо передбаченим законом (пункт 2 частини першої статті 135-1 КЗпП).
У звичайному трудовому договорі сторони не можуть самостійно вигадувати додаткові підстави для звільнення. Таку можливість закон надає лише для контракту, договору з нефіксованим робочим часом та договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, який можуть застосовувати роботодавці із середньою кількістю працівників до 250 осіб або щодо працівників із зарплатою понад вісім мінімальних (стаття 49-5 КЗпП).
Якщо вам пропонують саме такий договір, кожен пункт про розірвання та штрафні санкції варто прочитати особливо прискіпливо. Наостанок обов'язково залиште собі примірник підписаного договору і за кілька тижнів перевірте в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду, чи з'явилися відомості про ваше працевлаштування та нарахування внесків, які роботодавець за статтею 20 Закону «Про збір та облік єдиного внеску» зобов'язаний подавати до реєстру застрахованих осіб.
Спікер: Мадам брошкина
Тимчасове вилучення посвідчення водія не означає автоматичного позбавлення права керувати автомобілем, адже остаточне рішення у справі ухвалює суд. Водночас не в кожному випадку дії поліцейського є законними, а сам факт вилучення документа не завжди забороняє сідати за кермо. Коли інспектор має право забрати посвідчення, як діяти водієві після цього та чи можна повернути документ до рішення суду? Розбираємося в юридичних нюансах разом з адвокатом.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!