Бронювання під загрозою: як нова постанова КМУ позбавить захисту тисячі працівників і підприємств

Постанова КМУ № 1328 від 27.10.2026 року заклала нові підходи до визначення критичності підприємств та бронювання працівників. Хоча масового автоматичного розбронювання не відбудеться, тиск на бізнес зміщується в площину процедур, військового обліку та перегляду регіональних і галузевих критеріїв.

• В Україні розпочалося автоматичне продовження відстрочок від мобілізації: що потрібно знати

Чи варто чекати нової хвилі розбронювань, як бізнесу захистити свої кадри в умовах зростаючого дефіциту на ринку праці та чого очікувати від анонсованих ініціатив? Адвокат Вікторія Глушак розібрала деталі постанови та пояснила, до чого готуватися підприємствам вже зараз.

Уряд ухвалив нові правила бронювання та критичності підприємств. Як ви їх оцінюєте? Наскільки жорсткими є нові правила для бізнесу? Які ризики несуть нові правила? Якими є можливі наслідки такого рішення?

На перший погляд зміни виглядають м'якше, ніж ми очікували. Чинні статуси критичності не анулюють автоматично загальним рішенням. Рішення зберігаються до закінчення строку, якщо зберігаються критерії. Але жорсткість прихована в механізмах, а не в цифрах.

• Поріг бронювання. Стандартний ліміт для ОПК та енергетики знижено зі 100% до 95%. Бронювання понад 95% лишається можливим, але лише за окремим рішенням, і погодженням з Координаційним центром з питань бронювання.
• Перегляд критеріїв. Центральні органи влади й обласні військові адміністрації мають за 10 днів переглянути критерії критичності. Якщо критерій виключають, рішення про критичність скасовують. Підприємство може втратити статус, нічого не порушивши, лише через скасування критерію.
• Додатковий фільтр. Підставою для відмови розглядати збільшення ліміту можуть бути систематичні порушення організації та ведення військового обліку на підприємстві керівником: два й більше підтверджених порушення за 12 місяців.
• Нова процедура. Після зміни ліміту бронювання через Дію в підприємства є 10 робочих днів, щоб забронювати працівників у збільшеному ліміті. Інакше рішення втрачає чинність.

Ризики: правова невизначеність (критерії можуть змінитися вже за кілька днів), складніше планувати кадри, зростає навантаження на дисципліну військового обліку. Для добросовісного бізнесу ризики керовані, для підприємств, які трималися на формальних критеріях, ситуація серйозна.

Чи може йти мова про те, що внаслідок введення нових урядових правил будуть розброньовані працівники? Яка може бути кількість розброньованих працівників? Кого саме з працівників це торкнеться в першу чергу?

Прямо й масово, одним рішенням - ні. Але розбронювання може відбуватися поступово, у три хвилі:

1. Підприємства, які втратять статус через виключення критерію (основна маса військовозобов’язаних втратить бронь).

2. Допоміжний і обслуговуючий персонал ОПК та енергетики, якого стосується зниження зі 100% до 95%. Постанова захищає тих, хто безпосередньо задіяний у виробництві: усі військовозобов'язані, які беруть участь у виробничих процесах, підлягають обов'язковому бронюванню.

3. Працівники підприємств, які не підтвердять критичність під час повторного розгляду.

З нашого досвіду, опираючись на попередні зміни, основна маса людей втратить бронь в першій хвилі, і компаніям треба знаходити додаткові критерії відштовхуючись від визначених критеріїв наново щоб повторно отримати статус.

Уряд ухвалив норму, в якій розділив критичність підприємства від його економічних показників. Чи може йти мова про те, що підприємства, не залучені до виконання державних оборонних замовлень, почнуть втрачати критичність?

Тенденція зрозуміла: від "простих показників" (зарплата, відсутність боргів) до "реального внеску в оборону й життєзабезпечення". Постанова визначає перелік сфер, у яких можна отримати статус, а для інших передбачено погодження через Координаційний центр. Тобто підприємства поза оборонними замовленнями не втрачають можливість отримати статус критичного автоматично, але доводити критичність їм доведеться важче, спочатку отримавши рекомендацію від Координаційного центру.

Уряд ухвалив норму про можливість 100% бронювання працівників, якщо компанія добровільно залучатиме працівників до військової служби. Наскільки це дієвий механізм, на ваш погляд? Кого саме в першу чергу компанії відправлятимуть на службу у військо?

Це не ухвалене рішення і норма, а лише анонсована зміна яка має запрацювати після 1 грудня, тож оцінювати можна лише ідею. Ідея прагматична: бізнес стає учасником поповнення війська й отримує поступки на 100% бронювання.

Але поки що незрозуміло, хто визначає "добровільність", а тому є ризик прихованого тиску на працівників (звільнення чи "пропозиція, від якої не відмовляються"). Компанії самостійно будуть вирішувати кого відправляти, наприклад, працівників на неключових посадах, молодших за віком, без відстрочок, іноді тих, хто й сам готовий піти чи будуть якісь критерії. Ідея має місце бути, але яка буде реалізація – побачим після 1 грудня.

Як ви оцінюєте створення Координаційного центру з організації бронювання? Чи потрібен такий орган? Чи не вбачаєте ви в його існування корупційних ризиків?

Досі критерії й рішення були розпорошені між міністерствами та ОВА. Але зі створенням такого органу виникають інші реальні ризики:

• Корупційні. Орган, що дає рекомендації про збільшення лімітів і скасування статусу, стає точкою концентрації впливу. Потрібні прозорі критерії, публічні рекомендації, мотивовані відмови й можливість оскарження.
• Інституційні. Центр лише рекомендує, а рішення ухвалює профільний орган. Це розмиває відповідальність.
• Строки. Центр має надавати рекомендації протягом календарного місяця, ще три робочі дні на рішення органу. Для бізнесу це довго.

Наскільки є сильним є тиск мобілізаційних процесів на ринок праці, на вашу думку? Які наслідки це може мати?

Потреба війська в поповненні безпосередньо впливає на політику бронювання, це визнає й уряд, тому наслідки стають все відчутніші для працівників та для бізнесу загалом. При достатній кількості ресурсів не виникало б цих питань та частого перегляду критеріїв бронювання.

Зростає дефіцит кваліфікованих кадрів у виробництві, логістиці, будівництві. Зупиняються процеси через раптову мобілізацію працівників, це не відчувається при разових ситуаціях, але коли стає системою – то будь-яке підприємство відчуває наслідки на собі. Посилюється конкуренція за заброньованих працівників, а разом із нею тиск на зарплати. Частина бізнесу перейде на автоматизацію на скільки це можливо, частина шукатиме людей, які не підлягають мобілізації, і працівників з-за кордону.

Спікер: Адвокат, керівник практики військового права Адвокатського обʼєднання "АКТ" Вікторія ГЛУШАК

Варто враховувати, що систематичні порушення військового обліку керівником підприємства тепер можуть стати офіційною підставою для відмови у збільшенні лімітів бронювання. Щоб уникнути ризиків та фінансових втрат, ознайомтеся зі штрафами для громадян та посадовців за порушення правил військового обліку у 2026 році.