Мюнхенська безпекова конференція 2025: троє у човні, якщо не рахувати тих, хто на березі

Декан історичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса Юрій Темиров поділився з Meta.ua своїми думками щодо підсумків Мюнхенської безпекової конференції. Далі його слова.

"Лише безідейні і недоумкуваті люди можуть вважати, що державні кордони на нашій землі є чимось навіки непорушним і таким, що не підлягає змінам". Такими словами нацист №1 прокоментував перебіг Мюнхенської конференції 1938 р.

Підсумки щорічної безпекової конференції, яка проходила 14-16 лютого 2025 року в Мюнхені, провокують розбудову історичної конструкції з трьох значущих подій, які відбулися в різні часи в столиці Баварії. Крім вже згаданого цьогорічного форуму, йдеться про подібну зустріч у 2007 році та Мюнхенську конференцію 1938 року. Всі три події мали доленосні наслідки у вигляді розгойдування човна світової політики. Кожного разу в "човні" було троє та кілька персонажів "на березі" здіймали хвилі.

У 1938 р. Сполучені Штати ще долали ізоляціонізм, а Радянський Союз хижо підбадьорював Францію, Британію та Німеччину вправно наближати Другу світову війну. У 2007 р. двоє, США та Європа, не зрозуміли, що третій – росія, вже "встав з колін" і протрубив про готовність руйнувати без того хиткий світовий порядок. У 2025 р. росія в човен запрошеною не була, і не надто цим переймалася: відправляти на дно ліберальний світовий порядок з берега зручніше, тим більше робити це на пару з Китаєм. Третьою, разом з Європою та США, в човні опинилася Україна.

Російсько-українська війна стала однією з ключових тем дискусій в Мюнхені в лютому 2025 р. Однак в котре у своїй сучасні історії наша країна отримала "шок без терапії". Те, що в стані шоку опинилася не тільки наша делегація, але європейці, не дуже втішає. Шоковий стан учасників забезпечив виступ віцепрезидента Джей Ді Венса, який своїм повчанням європейців демократії фактично поставив хрест на тому, що ми звикли вважати Заходом, а також нагадав, що трампізм створює кардинально нову реальність світової політики. В цій реальності путін більше не є ізгоєм, а Трамп – надійним союзником європейців. Слід зауважити, що не йдеться про американський ізоляціонізм, загроза якого так непокоїла декого з політиків та експертів напередодні президентських виборів у США. Не йдеться також про реалізм чи прагматизм. Насправді йдеться про активне втручання в міжнародні справи адміністрації, яка створена популістом і користувачем сумнівних бізнесових моделей, які він брутальним чином застосовує в політиці.

"Пробудження Європи" може вважатися певною компенсацією вкрай негативних (будемо сподіватися тимчасових) трансформацій американської політики. Але позитивний ефект від цього пробудження є потенційним та перспективним. На цей час Європа не має спроможностей протистояти наступу автократій та популістів не тільки на міжнародній арені, але й у себе вдома. Європа не здатна замінити американський внесок в підтримку України в протистоянні російській агресії, якщо Трамп вирішить домовлятися не тільки за спиною Києва, але й Брюсселя. Складається враження, що шоковий стан поки єдина спільна характеристика позиції європейських лідерів. На оперативно ініційованій Е. Макроном зустрічі керманичі держав ЄС продемонстрували спільний підхід щодо необхідності активізації безпекових зусиль, але вкотре не змогли домовитися стосовно миротворчої місії в Україні.

Українському керівництву необхідно враховувати нові реалії. Наша урядова делегація в Мюнхені розуміння нових реалій не продемонструвала. І це стосується не тільки нашої зовнішньої політики, але й внутрішньої також. Маючи складне завдання взаємодіяти з адміністрацією Д. Трампа, в ОП України, мабуть, вирішили, що розгубленим європейським лідерам буде не до переслідувань української опозиції. Національна єдність в порядок денний української політики все ще не потрапляє, "не на часі". Мюнхен 2025 продемонстрував, що човен міжнародної солідарності з Україною штормить, чи варто нам розгойдувати його з середини?