В Іспанії археологи знайшли 10-тисячолітні плетені кошики та перші в Європі сандалі

Іспанські дослідники ідентифікували найдавніші відомі в Європі сандалі та знайшли перші прямі докази плетіння кошиків у суспільствах мисливців-збирачів у південній Європі. Використовуючи датування вуглецем-14, команда вчених підрахувала, що кошикам приблизно 9500 років (на 2000 років більше, ніж вважалося раніше), а сандалі могли виготовити аж 6200 років тому.

• В Іспанії працівник служби водопостачання випадково знайшов два золоті кольє віком 2500 років

Деталі

Провідний дослідник Франсіско Мартінес-Севілья, який вивчає доісторію в Університеті Алькала в Іспанії, зазначив:

Моєю першою реакцією було: "Боже мій, це неможливо". Коли ми усвідомили масштаби висновків, ми опублікували статтю з усім аналізом менш ніж за рік.

Нова стаття, опублікована минулого тижня в журналі Science Advances, датувала 76 об’єктів, знайдених під час гірничодобувних робіт у 19 столітті в Куева-де-лос-Мурсіелагос, що буквально перекладається як печера кажанів, що розташована поблизу міста Гранада, Іспанія. Доісторичні речі були виготовлені з органічних матеріалів, включаючи дерево, очерет і еспарто або Stipa tenacissima — траву, подрібнену для виготовлення шпагату.

Згідно з дослідженням, археологи раніше вважали, що плетені кошики виготовляли фермери з періоду неоліту, коли люди почали вести більш осілий спосіб життя, оскільки вони були складно прикрашені геометричними мотивами, виготовлені з пофарбованих волокон і навіть прикрашені людським волоссям або пігментами. Але датування вуглецем-14 показало, що вони були виготовлені в епоху мезоліту або середнього кам’яного віку, коли все ще був поширений спосіб життя мисливців і збирачів. Мартінес-Севілья зазначає:

Якість і технологічна складність кошиків змушують нас сумніватися в спрощених припущеннях, які ми маємо про людські спільноти до появи сільського господарства у південній Європі. Ця робота та проєкт, який розробляється, роблять Куева-де-лос-Мурсьєлагос унікальним місцем в Європі для вивчення органічних матеріалів доісторичних популяцій.

Автори пишуть, що більшість знань археологів про минулі суспільства походить від виявлення предметів, міцніших за траву та дерево. У південній Європі добре збережені артефакти, виготовлені з органічних матеріалів, зустрічаються рідко й обмежуються кількома місцями, де об’єкти або обвуглилися, залилися водою або зазнали сильного висихання.

Але рослинні артефакти дають археологам можливість зрозуміти культурні та технологічні традиції, торговельні мережі та відносини між людиною та навколишнім середовищем. Це нове дослідження надає "унікальну можливість вивчити соціальні аспекти ранніх людських груп".

Куева-де-лос-Мурсьєлагос виявився осередком для збереження артефактів через відсутність вологості та сухий прохолодний вітер, який перешкоджає розвитку бактерій. Згідно з дослідженням, у печеру вперше потрапив власник навколишніх земель у 1831 році, який шукав гуано кажанів для добрива. Коли в печері було знайдено галеніт, свинцеву руду, шахтарі почали розкопки у 1857 році. Це призвело до відкриття галереї з частково муміфікованими людськими останками, кошиками, інструментами та іншими археологічними об’єктами.

Але гірнича діяльність призвела до того, що деякі рослинні артефакти спалили та розкидали за межами печери; деякі кошики та інші предмети були розповсюджені серед селян. Через десять років археолог Мануель де Гонгора-і-Мартінес відвідав печеру, зібрав археологічні залишки та свідчення про артефакти від шахтарів. Він опублікував свої знахідки у 1868 році, але будь-яка інформація про те, як артефакти були історично розташовані, була втрачена, коли їх перемістили з початкових місць.

За словами археологів, нове дослідження розширює розуміння технологій тогочасного пошуку їжі. Далі дослідники сподіваються дізнатися вік людських останків із печери за допомогою вуглецевого аналізу.

Раніше ми повідомляли, що 8-річний хлопчик на ім’я Б’ярн грався в пісочниці у своїй початковій школі в Бремені, Німеччина, й випадково зробив приголомшливе археологічне відкриття: він знайшов срібний денарій, викарбувану 1800 років тому.