Так говорять на Черкащині: спробуйте вгадати значення діалектизмів відмока, дерушки, хорма та мажара

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Так говорять на Львівщині: чи знаєте ви, що таке лятрина, фурдиґарня, цвібак та штрека

Деталі

Поговорімо про південно-східне наріччя української мови, а саме про говірку Наддніпрянщини, яка поширена на території сучасних Київської, Полтавської та Черкаської областей. Поділимось з вами чотирма словами, які інколи під час спілкування використовують жителі вищезазначених областей: відмока, дерушки, хорма та мажара. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Картинка зверху є підказкою до значення одного з цих діалектизмів.

Якщо ви зробили свої "ставки" на значення цих слів, тепер порівняйте ваші варіанти із правильною відповіддю: відмока (наголос на другий склад) – це розчин, у якому лежить замочена білизна. Дерушки (наголос на третій склад) – це смужки тканини зі старого одягу, які використовують для виготовлення килимків. Хорма (наголос на перший склад) – це кругла жерстяна форма для випікання хліба. Мажара (наголос на другий склад) – так називають великий довгий віз.

Раніше ми ділилися значеннями діалектизмів момляти, тарафеля, гриза та дзіндзіляка, які можуть використовувати жителі Волинської області.