Андрути, виходок, оферма та п’єц: що означають ці діалектизми львівської говірки
Ділимось значеннями деяких діалектизмів із південно-західного наріччя української мови
Що означають діалектизми андрути, оферма, п'єц та виходок/Фото: Helen Terentieva/Flickr
Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.
Деталі
Поговорімо про південно-західне наріччя української мови. У більшій частині Львівської області поширений надсянський діалект, який входить до групи галицько-буковинських говорів.
Поділимось з вами кількома популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі культурної столиці України та її області. Також знання цих слів вам можуть знадобитися, якщо ви вирішите відпочити у місцевих кафе та ресторанах, адже у них дуже часто люблять використовувати говірку. Поділимось значеннями слів: "андрути, виходок, оферма та п’єц". Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Картинка вище є підказкою до значення одного з цих діалектизмів.
Зробили свої "ставки"? Тепер розкриємо правильні відповіді. Андрути (наголос на другий склад) – це вид солодощів, вафлі. По-суті це вафельний торт, який між вафельними коржами перемазаний зазвичай начинкою на основі згущеного молока. Виходок (наголос на перший склад) – так у Львові можуть називати туалет.
Якщо ж ви почули слово "оферма" (наголос на другий склад) у свій бік, то явно не сподобались співрозмовнику. Це така типово львівська образа, що означає незграба або нехлюя. П'єц – це піч. Раніше так називали велику піч, яка ще й обігрівала хату, але зараз так можуть сказати, як на духову шафу, так і на пристрій для обігріву житла чи нагрівання проточної води.
Раніше ми ділилися деякими діалектизмами Хмельницької області, зокрема значеннями слів камізелька, грубка, кварта та цмок.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
