Коли робота перестає радувати: як уникнути професійного вигорання

Ранкова кава вже не додає енергії, улюблені проєкти здаються тягарем, вихідні пролітають непомітно, а понеділок наступає надто швидко. Певно якось так почуваються 76% працівників, які, згідно з дослідженням Gallup 2021 року, хоча б раз відчували професійне вигорання.

І це не черговий модний термін. Це реальний стан фізичного, емоційного та психічного виснаження, яке може підірвати не лише кар'єру, але й вплинути на нашу буденність. Якщо ви думаєте, що це проблема лише трудоголіків чи перфекціоністів, то у мене для вас неприємна новина: близько 28% респондентів, опитаних Gallup, відчувають вигорання "дуже часто" або "завжди".

• Вам достатньо зробити просту маніпуляцію з голосом, щоб більше подобатись оточуючим

Чому це явище не слід ігнорувати власникам бізнесу? Розповім мовою цифр. Співробітники, які відчувають вигорання, на 63% частіше беруть лікарняні та у 2,6 рази частіше шукають нову роботу. Це не про суху статистику — це про прямий вплив на ефективність, креативність та інновації в компанії.

У Mars Inc. в цілому та у "Mars Україна" зокрема, інструментом для розуміння реальних потреб співробітників є щорічний опитувальник. Він включає ряд запитань: "Чи вистачає вам енергії для важливих справ?", "Чи відчуваєте ви, що ваша робота має сенс?", "Чи допомагає компанія підтримувати баланс між роботою та особистим життям?" тощо. Ґрунтуючись на цих відповідях ми формуємо стратегію, яка допомагає створювати середовище, де кожен може розкрити свій потенціал, не жертвуючи при цьому особистим життям.

Що призводить до вигорання та як розпізнати його ознаки завчасно?

Якщо відчуття втоми — не результат напруженого дня, це говорить про глибоке виснаження, яке не минає навіть після відпочинку. Ваш внутрішній акумулятор ніби постійно розряджений, а улюблені справи не приносять радості.

Ваше тіло теж подає сигнали. Неспокійний сон, коли робочі думки переслідують навіть вночі. Зміни в харчуванні — чи то раптове бажання "заїдати" стрес, чи втрата апетиту. Частіші головні болі та загострення хронічних захворювань — це способи, якими організм сигналізує: "Щось іде не так".

Емоційно ви також змінюєтесь. Проєкти, які раніше надихали, тепер здаються нудними. Ви частіше відкладаєте завдання і дратуєтесь через дрібниці. Парадоксально, але чим більше ви намагаєтесь «взяти себе в руки», тим менше встигаєте. Завдання займають більше часу, ви частіше помиляєтесь і забуваєте важливі деталі.

Найгірше — відчуття, що ваша робота втратила сенс. Це може перерости в негатив, який впливає не лише на вас, але й на колег та клієнтів. Ви можете помітити, що стали більш дратівливими та менш терплячими.

Але ж що призводить до такого стану? Особисто я виокремлюю 4 головні причини:

• Надмірне робоче навантаження та постійний стрес: неможливість якісно відпочити та відволіктись від робочих завдань, постійні нав'язливі думки про роботу;
• Порушення балансу між роботою та особистим життям: розмиття меж між професійною та особистою сферами, що призводить до нехтування особистими потребами та інтересами;
• Відсутність контролю та відчуття важливості роботи: обмежені можливості впливати на робочий процес, відсутність розуміння значущості власного внеску;
• Проблеми у робочому середовищі: відсутність підтримки з боку колег або керівництва, конфлікти в команді.

Важливо зазначити, що ці фактори можуть діяти як окремо, так і в комбінації, посилюючи свій негативний вплив. Своєчасне виявлення та реагування на ознаки професійного вигорання є критично важливим для підтримки продуктивності та загального благополуччя працівників.

Багато хто замислюється: чи може формат роботи — офісний, чи віддалений — вплинути на появу вигорання? Відповідь не така однозначна, як може здатися на перший погляд. Наприклад, для когось офіс — це джерело натхнення та соціальної взаємодії, а для іншого — постійний стрес через шум, відволікання та відчуття контролю з боку керівництва. Робота з дому може бути благословенням для тих, хто цінує гнучкість, але викликом для тих, хто потребує чіткого розмежування робочого та особистого простору.

Ключ до запобігання вигоранню полягає не стільки у виборі "правильного" формату роботи, скільки у вмінні адаптуватися та знаходити баланс. Важливо прислухатися до себе, розуміти свої потреби та відкрито комунікувати з керівництвом. Гнучкість та індивідуальний підхід з боку роботодавця можуть стати вирішальними факторами у створенні здорового робочого середовища, незалежно від того, де фізично знаходиться робоче місце.

Профілактика та подолання професійного вигорання

Ігнорування проблеми може призвести до її поглиблення та ускладнення процесу відновлення в майбутньому. Тому як керівникам, так і самим працівникам варто приділяти увагу профілактиці вигорання та створенню затишного робочого середовища.

Здоровий спосіб життя, включно з фізичною активністю, збалансованим харчуванням та якісним сном, створює міцний фундамент для протидії стресу. Водночас розвиток навичок емоційного інтелекту допомагає дослухатися до себе та керувати власними емоціями. Практики медитації та дихальні вправи можуть стати потужними інструментами для зниження напруги та відновлення внутрішнього спокою.

Якщо перші ознаки вигорання вже дають про себе знати, почніть з аналізу ваших робочих завдань та визначте пріоритети. Зосередьтеся на найважливішому, відпустивши менш суттєве. Одна моя колега поділилася цінним досвідом: усвідомивши неможливість виконати все навіть за цілодобової роботи, вона навчилася відсіювати другорядне та фокусуватися на основному.

Не бійтеся відмовлятися від додаткових проєктів та обговорювати своє навантаження з керівником. Регулярні перерви протягом дня та повноцінна відпустка — це не розкіш, а необхідність.

Пам'ятайте, що якісний відпочинок та час, проведений з близькими, — це необхідність для емоційного відновлення та профілактики вигорання. Не нехтуйте підтримкою близьких та, за потреби, зверніться до фахівця. Врешті-решт, переосмисліть свою роботу: можливо, настав час для змін, які зроблять її більш значущою та приємною.

Разом з тим, роль роботодавця у запобіганні професійному вигоранню важко переоцінити, адже успіх — це партнерство. Гнучкі графіки, програми підтримки ментального здоров'я та створення культури відкритого діалогу - це вкрай важливі речі, про які керівництву не слід забувати. Заохочуйте співробітників дбати про себе: встановлювати здорові навантаження, практикувати самовідновлення, користуватися корпоративними ресурсами, оскільки їхня енергія — це ваш капітал.

Нещодавно ми розповідали, що уряд збільшив державне замовлення у 2024 році на підготовку спеціалістів кількох галузей.