Атакувальна дилема для збірної. Хто з п'яти українських форвардів повинен стати першим номером

Перед тренерським штабом збірної України постає вкрай непросте кадрове завдання: позиція центрального нападника зараз перебуває в стані серйозного дисбалансу. Поки визнані лідери переживають спад або дефіцит практики в нових клубах, на перший план виходять молодші виконавці у вогняній формі. Розбираємо поточні виступи п'яти кандидатів та визначаємо їхні ролі для національної команди просто зараз.

Данило Сікан («Андерлехт»)

Данило Сікан наразі перебуває в чудовій формі. Після переїзду до бельгійського «Андерлехта» 25-річний форвард блискуче розпочав сезон 2026/27. У стартових матчах він відзначився вже 6 забитими м'ячами: п'ять разів українець забивав у кваліфікації Ліги Європи та додав ще один переможний гол у рамках Жупіле Про Ліги.

Крім гольового чуття, Сікан – це форвард, чия корисність ніколи не вимірюється виключно цифрами. Він виконує колосальний обсяг чорнової роботи: агресивно пресингує лінію захисту суперника, чудово діє в підіграші та зв'язує лінії атаки. У матчах, де збірна Україна не володіє тотальною ініціативою, дисципліна Сікана без м'яча може бути критично важливою.

Артем Степанов («Утрехт»)

19-річний нападник став приємною сенсацією старту сезону. Перехід до чемпіонату Нідерландів виявився стовідсотковим влучанням: Степанов напрочуд легко вписався у відкритий, темповий стиль Ередівізі та наколотив уже 8 забитих м'ячів, демонструючи еталонне позиційне чуття.

Артем підкуповує холоднокровністю в завершальній фазі та вмінням знаходити вільні зони між центральними захисниками. Він може стати «джокером» збірної. Вихід Степанова на останні 25–30 хвилин під утомлений захист суперника здатен принести максимальний ефект.

Матвій Пономаренко («Динамо»)

20-річний нападник киян переживає період стрімкого зростання. Пономаренко пропонує команді рідкісну для нашого футболу антропометрію та силову манеру гри. Він здатен буквально продавлювати оборонні блоки суперників, чудово ставить корпус і володіє потужним ударом.

Проте на рівні збірної Матвію все ще бракує досвіду міжнародних поєдинків найвищої напруги. Його варто поступово підпускати до основи, використовуючи для ротації.

Артем Довбик («Болонья»)

Під керівництвом Доменіко Тедеско Довбик проходить через болісний період тактичної притирки. Нова схема, інша інтенсивність перехідних фаз та проблеми з якісною доставкою м'яча до штрафного майданчика помітно вдарили по впевненості Довбика. Також Артем останнім часом все частіше перебуває в лазареті команди.

Попри поточні труднощі, клас Довбика не викликає сумнівів. Проте прямо зараз йому корисніше починати зустрічі в запасі. Це зніме з нього зайвий тиск і дозволить виходити на поле тоді, коли гра вимагатиме класичного масованого навалу у штрафному майданчику.

Роман Яремчук («Олімпіакос»)

Яремчук залишається одним із найкращих бомбардирів в історії збірної України та еталоном роботи у фінальних частинах великих турнірів. Його тактична дисципліна відпрацьована роками. Однак нинішній статус Романа в Греції викликає найбільше занепокоєння: він практично позбавлений стабільної ігрової практики.

Без щотижневого ритму 90 хвилин форварду вкрай важко підтримувати високу швидкість прийняття рішень на полі. За всієї поваги до колишніх заслуг Романа, дефіцит ігрового тонусу не дозволяє розраховувати на нього як на основного форварда. Він залишається важливим елементом роздягальні завдяки своєму досвіду, але на полі перевагу варто віддавати тим, хто перебуває у кращій фізичній формі.