Чому ти не можеш схуднути? Чемпіонка пояснила МЕТА топ-5 причин та як їх гарантовано усунути

Погода зараз така, що як казала колись Вєрка Сердючка:

подивимось іще на літо – може й худнути не треба

Однак бути в хорошій формі краще, ніж не бути, незалежно від сезону. А зима для всіх завжди важка – навіть у титанів здоров’я та вага можуть похитнутись. А тим паче українська воєнна зима 2025/2026… Тож, зараз підтримка нам усім не завадить.

Сьогодні МЕТА на злободенну тему схуднення й проблем із ним поспілкувалась з непересічною та надзвичайною спортсменкою Тетяною Віштак.

Тетяна Віштак – не тільки спорстменка й чемпіонка, але й науковиця

Тетяна Віштак — українська спортивна реабілітологиня, колишня чемпіонка з фітнес-бікіні та пол-денсу, засновниця KISH Performance School. Авторка власних методик відновлення спортсменів. У роботі вона поєднує практичний досвід спорту з глибоким розумінням тіла:

Мій підхід виріс із власного спортивного шляху: з 2015 по 2018 рік я неодноразово ставала чемпіонкою у pole dance, а у 2018 році — у fitness bikini. Цей досвід навчив мене бачити у відновленні не лише фізичний аспект, а й питання контролю, безпеки та поступового повернення до форми. Сьогодні я намагаюся поєднати цей практичний досвід із дослідницькою роботою, щоб створювати більш точні та зрозумілі інструменти для спортсменів

Таким чином нещодавно Тетяна презентувала світу власний винахід — еластичну стрічку-індикатор, яка допомагає визначити межу можливостей тіла без електроніки. Завдяки візуальному сигналу під час розтягування, інструмент дозволяє уникати перевантажень і травм ще до появи болю. Розробка вже запатентована і базується на простій, але ефективній фізиці матеріалу:

Підійти до межі, відчути її, але не переходити

– ця думка лежить в основі філософії її винаходу та пояснюється в авторській книзі, присвяченій йому.

• Як не дійти до межі в контексті набору зайвої ваги нам, “простим людям”,
• а якщо дійшли – то швидко й з користю для здоров’я зійти?

Про це Тетяна розповіла сьогодні в ексклюзивному інтерв’ю МЕТА.

Глибина присідань та відчуття натягу шкіри важливіші за їх кількість і показник спалених калорій

Скажімо, я набрала кілька зайвих кілограмів за зиму – нерви, стреси, переїдання, відсутність сил, депресія. Рух, як і робота, і соціальне життя – усе було в мінімальному режимі, аби вижити. Тож, навесні, споглядаючи себе в дзеркало – зрозуміла: треба рухатись. Так я нарешті дійшла до легких занять спортом, який не люблю. Місяць минув, а зайві кг, як були, так і є. Це нормально?

Найперше в бажанні схуднути через спорт – це подолання «Кінезіофобії», то «Страху руху.

Багато людей не можуть схуднути, бо їхнє тіло перебуває в режимі «енергозбереження» через перенесені травми й стреси. Мозок блокує м’язи, щоб не було боляче, і метаболізм падає.

Тож, схуднення починається з розблокування нервових шляхів. Якщо ви боїтеся себе навантажити – ви ніколи не дасте організму достатньо драйву для спалювання жиру.

Що робити? Почніть з роботи щодо мобільності суглобів:

Перед тренуванням 10 хвилин на «відкриття» суглобів. Коли мозок отримує сигнал, що «рухатися безпечно», він знімає кортизоловий блок і дозволяє тілу витрачати енергію

Іще проблема: качаю прес по 100 разів на день, бігаю – а, перепрошую, жир на талії, як був, так і залишається. Чому так і що робити?

Насправді умовно «розтяжка» спалює жир швидше за біг. Що мається на увазі:

Замість того, щоб спалювати калорії кількістю повторень, треба зосередитися на амплітуді – це я називаю методом «Метаболічної амплітуди»

Справа в тому, що жирова тканина часто накопичується там, де є застій (погана мікроциркуляція). Коли ми працюємо в глибокій амплітуді (наприклад, не просто присідаємо, а робимо це до граничного розтягнення м’язів), ми механічно «вичавлюємо» застійну лімфу.

Що робити?

Виконуйте вправи не швидко, а максимально глибоко, затримуючись у точці найбільшого натягу на 2–3 секунди. Це стимулює кровотік у «холодних» зонах, де зазвичай відкладається жир

Я прибічник, так би мовити, приємного спорту – тобто тренуватись так, щоб не було важко з мінімальними зусиллями й навантаженнями. Чи правильно це, чи все-таки, щоб схуднути треба трішки напружитись?

Не дуже, напружуватись усе-таки треба й не трішечки – а рівно на 80%.

Я називаю це своє правило принципом «Золотої середини» – тобто найбільший прогрес відбувається там, де навантаження складає 80% від критичного.

Якщо ви тренуєтеся занадто слабко, то результату немає. Якщо занадто важко – виділяється забагато кортизолу, який затримує воду і руйнує м'язи. Справжнє схуднення відбувається в зоні «комфортного дискомфорту»

Що робити? Під час будь-якої вправи знайдіть точку, де ви відчуваєте сильний натяг, але ще можете спокійно дихати носом. Це і є ваша зона інтенсивного жироспалювання.

Якось від достатньо серйозного спортсмена отримала дивну пораду щодо доведення свого тіла до омріяного ідеалу: під час тренувань уявляти той ідеал. Як ви вважаєте, візуалізація справді працює в спорті та самовдосконаленні?

Я би сказала, що візуалізація працює, але іншим чином – як інструмент дренажу.

Я наголошую на важливості зв'язку «мозок-м'яз» – у моїй філософії це називається усвідомленим краєм. У чому суть?

Коли ви розумієте, де саме розтягується шкіра і м’яз, ви активуєте пропріоцептори (датчики положення тіла). Це змушує мозок спрямовувати більше ресурсів (кисню, крові) саме в цю зону

Що робити? Під час тренувань фокусуйтеся не на кількості спалених калорій на екрані доріжки, а на відчутті натягу шкіри в проблемних зонах. Це буквально «вмикає» їх у загальний обмін речовин.

Тобто в цілому, щоб насправді навіть злегка схуднути через спорт – треба тренуватися на максимум, щоб тіло відчувало виснаження?

Категорично ні, біль – це сигнал запізнення. Коли болить ви вже травмуєтеся. Схуднення має бути стратегією, а не війною. Ви повинні «підійти до межі, відчути її, але не переходити».

Тобто замість того, щоб вбивати себе на тренуванні до стану, коли наступного дня неможливо встати – робіть тренування, після якого ви відчуваєте наповненість і легкий натяг у тілі. Такий підхід дозволяє тренуватися щодня, що дає значно більший сумарний ефект для схуднення, ніж один героїчний забіг раз на тиждень

Більшість людей кидають спорт не тому, що ліниві, а тому, що або не бачать результату, або травмуються на старті через «синдром новачка» (бажання зробити все і відразу).

Фото: особистий архів Тетяни, Реxels.