Мінекономіки роз’яснює норми нового Трудового кодексу: декрет та права батьків не скорочуватимуть
У відомстві наголошують, що це додаткова гарантія, а не заміна декрету
4 місяці оплачуваної відпустки – це додаткова гарантія, а не заміна декрету: пояснення Мінекономіки/Фото: Unsplash
-
Мінекономіки спростувало чутки про скорочення декрету до 4 місяців: право на догляд за дитиною до 3 років та всі існуючі соціальні гарантії повністю зберігаються.
-
Проєкт Кодексу вводить додаткову оплачувану 4-місячну відпустку, яку батьки можуть розділити між собою для збалансованого виховання дитини.
-
Оновлення передбачають мінімальну відпустку 28 днів, врегулювання відеоспостереження на робочих місцях та прозорі ліміти для понаднормової роботи.
В українському інформаційному просторі шириться хвиля повідомлень про скорочення декретної відпустки до 4 місяців у новому проекті Трудового кодексу. Міністерство економіки виступило з офіційним роз’ясненням.
Деталі
Найбільший резонанс викликало твердження про нібито скорочення відпустки по догляду за дитиною до 4 місяців. У Міністерстві наголошують: це твердження не відповідає дійсності. У відомстві наголошують: жодних планів щодо скорочення декретної відпустки до 4 місяців не існує.
Насправді, проект Трудового кодексу не скасовує існуючі гарантії, пов’язані з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до 3 років. Навпаки, йдеться про додатковий інструмент підтримки батьківства, який впроваджується відповідно до європейських практик.
- Декретна відпустка (до 3 років) залишається. Гарантії, пов’язані з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нікуди не зникають.
- Новий інструмент: з’являється окрема оплачувана відпустка тривалістю 4 місяці, яка є додатковим бонусом. Це право є індивідуальним: кожен із батьків може отримати по 2 місяці такої відпустки. Для одиноких батьків передбачено всі 4 місяці одноосібно.
Мета змін – не забрати час у батьків, а створити збалансовану модель, де і батько, і мати можуть активно долучатися до виховання дитини без втрати трудових гарантій.
Що ще зміниться: ключові пункти Трудового кодексу
Окрім питань батьківства, Міністерство роз’яснило ще кілька критичних моментів.
1. Звільнення під час відпустки чи лікарняного
Чутки про те, що тепер зможуть звільняти захворілих, є процедурною помилкою. Новий Кодекс лише впорядковує паперову роботу. Роботодавець зможе підписати наказ про звільнення під час відпустки працівника, проте фактичним днем звільнення вважатиметься перший робочий день ПІСЛЯ завершення лікарняного чи відпустки. Усі гарантії та виплати на цей період зберігаються.
2. Відеоспостереження на роботі
Замість “тотального стеження”, проєкт пропонує чіткі межі. Наразі контроль часто відбувається хаотично. Нові норми встановлюють процедури: працівника мають обов’язково інформувати про моніторинг, а саме відеоспостереження можливе лише за об’єктивної необхідності, не порушуючи право на приватність.
3. Понаднормова робота
Норма тривалості робочого тижня не змінюється — це ті самі 40 годин. Проєкт лише встановлює прозорі ліміти для понаднормових робіт: до 180 годин на рік (з можливістю розширення до 250 годин через колективний договір, як це практикують у країнах ЄС, наприклад, у Хорватії чи Італії). При цьому обов’язково зберігається підвищена оплата за такі години.
4. Щорічна відпустка та локаути
Мінімальна тривалість основної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Ті, хто вже має довші відпустки, їх не втратять.
Вводиться поняття “локауту” як відповіді роботодавця на страйк, проте з жорсткими запобіжниками: він заборонений, якщо є заборгованість із зарплати, і можливий лише як реакція на неправомірні дії працівників.
Розробка нового Кодексу – це спроба відійти від радянської спадщини та імплементувати директиви Європейського Союзу. Міністерство закликає громадян не довіряти сумнівним джерелам і використовувати лише офіційний текст законопроекту для аналізу.
У мережі ширяться чутки, нібито система автоматичної фіксації почала розсилати штрафи водіям без електронного поліса. Фахівці наголошують, що це дезінформація. На сьогодні в Україні немає законодавчих підстав для того, щоб камери автоматично перевіряли наявність страхування та накладали стягнення без участі поліцейських.
Ще новини, що можуть вас зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
