Чому восени та взимку багато похмурих днів?

У середніх (помірних) широтах, де розташовується і територія України, з настанням осені помітно зростає не лише кількість хмар на небі, а й загальна кількість похмурих днів. На це є кілька основних причин: сезонні зміни в циркуляції атмосфери, збільшення кількості циклонів та атмосферних фронтів, зростає різниця температурою між сушею та морями.

Хмари являють собою вологу, яка сконденсувалася при певних умовах Вона завжди присутня в повітрі в тій чи іншій кількості. Для того, щоб ця волога сконденсувалася, необхідно, щоб температура повітря досягла так званої точки роси. В атмосфері це відбувається, коли великі порції теплого повітря піднімаються вгору. При підйомі на певній висоті температура стає такою, що волога з повітря починає конденсуватися в дрібні крапельки води або кристалики льоду (залежно від висоти та деяких інших факторів). У результаті утворюються хмари різної форми та вертикальної протяжності. У холодну пору року в об’ємі повітря, яке піднімається, конденсація відбувається значно швидше і активніше, ніж у спекотні літні дні. Тому навіть в умовах антициклону або області підвищеного тиску на небі тривалий час може бути сіра однотипна хмарність, особливо в період із жовтня по січень.

Ще одна важлива причина, що сприяє значній кількості хмарності – це температурна інверсія. Зазвичай температура з висотою знижується, але в холодний період підстильна поверхня може сильно охолоджуватися, а на деякій висоті від землі спостерігатиметься шар повітря з більш високою температурою. Подібні умови часто виникають в антициклонах та гребенях високого тиску. Цей теплий шар повітря діє як кришка, не дозволяючи вологому повітрю біля поверхні підніматися високо вгору та розсіюватися. Вся волога від промислових викидів, випаровування, «замикається» в приземному шарі і конденсується, утворюючи суцільне покривало шаруватих хмар (від лат. – Stratus, Stratocumulus) – низьке сіре небо, яке може триматися днями, а іноді й тижнями.

З точки зору особливостей синоптичних умов, в осінньо-зимовий період суттєво зростає динамічність та рухливість атмосфери: збільшується кількість циклонів та атмосферних фронтів (головним чином, внаслідок збільшення температурних контрастів між сушею та морями). Циклони сприяють організованому підйому величезних мас повітря, внаслідок чого відбувається конденсація та випаданням опадів. У літній період атмосфера в наших краях більш стабільна, потужні циклони і атмосферні фронти проходять нечасто. Тому і загальна кількість хмар помітно менша порівняно з холодним півріччям.

Таким чином, велика кількість хмар восени та взимку – це не випадковість, а прямий результат сезонних змін в енергетиці атмосфери: охолодження, що призводить до конденсації, та посилення контрастів температур, які «запускають» погодні машини – циклони.

Втім, така сезонна закономірність фіксується далеко не у всіх регіонах Північної півкулі. Наприклад, у центральній частині Євразії взимку навпаки кількість ясних сонячних днів більша, ніж влітку. Причиною цього є формування стійкого сезонного антициклону. Хоча ситуація із року в рік може суттєво відрізнятися.