Не йдіть у гори під час грози: які небезпеки можуть чекати на туристів

Гроза в горах може становити серйозну небезпеку навіть для досвідчених туристів. Блискавка, великий град, сильні зливи, раптові паводки та селі здатні виникнути дуже швидко й залишити людині мало часу на реакцію. Особливо небезпечними під час негоди стають вершини, хребти, гірські річки та струмки.

Український гідрометеорологічний центр наголошує: перед походом у гори необхідно перевіряти прогноз погоди та попередження про небезпечні явища. У Карпатах більшість гроз припадає на літо та другу половину дня, тому маршрут варто планувати з урахуванням погодних умов.

• Магнітна буря рівень G1 накриє Землю 19 серпня: скільки днів триватиме шторм

Чому блискавка особливо небезпечна в горах

Одна з головних загроз під час грози — блискавка. Це гігантський електричний розряд, який може виникати між хмарами або між хмарою та землею. У горах блискавки найчастіше влучають у найвищі точки — гострі скелі, гірські хребти та одинокі дерева.

Саме тому людина, яка перебуває на вершині або хребті, опиняється у вкрай небезпечному становищі. Небезпеку становить не лише прямий удар блискавки: електричний струм може поширюватися вологим ґрунтом і камінням. Можливий і так званий ефект крокового струму, коли розряд поширюється по землі. Якщо ноги людини стоять широко, через тіло може пройти смертельно небезпечний струм.

Тому при перших ознаках наближення грози потрібно негайно залишати вершини, хребти та схили й шукати безпечніше місце в лісовій зоні або улоговині. Не варто ховатися під одинокими деревами, особливо під тими, які вже мають ознаки руйнування. Якщо є можливість, слід сісти навпочіпки в глибокій, бажано сухій улоговині або ямі, обхопивши коліна руками та тримаючи стопи разом. Лягати на землю не можна.

Металеві речі та мобільні телефони рекомендують зняти й відкласти на відстань щонайменше 10–15 метрів. Якщо гроза застала туриста під час поїздки на квадроциклі чи велосипеді, необхідно негайно зупинитися та шукати суху улоговину. Коли іншого укриття немає, можна сісти на рюкзак, попередньо позбувшись металевих деталей, притиснути ноги до грудей та максимально уникати контакту із землею. У групі людям варто розташуватися на відстані 3–5 метрів один від одного.

Якщо гроза застала в котеджі або садибі, потрібно зачинити всі вікна та двері, зокрема кватирки, щоб у приміщенні не було протягів. Електричні прилади варто вимкнути з розеток і відійти від них якомога далі.

Після завершення грози не варто одразу повертатися на висоту чи відкритий простір. Рекомендується почекати щонайменше 30 хвилин після останнього грому, адже блискавка може вдарити навіть тоді, коли здається, що гроза вже минула.

У разі ураження блискавкою першу допомогу надають як при електротравмі: перевіряють життєво важливі функції, за необхідності проводять серцево-легеневу реанімацію, а на місця опіків накладають пов’язку.

Град, злива та небезпечні гірські потоки

Ще одна загроза, яку приносить гроза в горах, — град. Він може мати різний розмір: від кількох міліметрів до 50 мм і більше. Дрібний град становить меншу небезпеку, тоді як великі градини, особливо діаметром від 20 мм, можуть загрожувати життю людини.

Під час граду потрібно якнайшвидше залишити відкриті хребти та спуститися в долину або до найближчого лісу. Якщо зробити це неможливо, голову слід захистити рюкзаком або карематом, нахилившись уперед. Також можна швидко натягнути намет, якщо це дозволяють умови.

Не менш серйозну небезпеку під час сильної грози становлять паводки та селі. Потужна злива здатна за лічені хвилини перетворити невеликий гірський струмок на стрімкий і руйнівний водний потік. Через круті схили Карпат вода швидко набирає швидкість, а разом із камінням і верхнім шаром ґрунту може сформувати сель.

Сель — це грязьовий, грязекам’яний або водокам’яний потік, який раптово виникає в руслах гірських річок унаслідок різкого паводку. Він може рухатися зі швидкістю до 15 м/с. Людина фізично може не встигнути втекти від такого потоку, який здатен зносити будинки, призводити до загибелі людей і тварин, перекривати річища та транспортні шляхи.

Паводок — це короткочасний різкий підйом рівня води, спричинений сильними дощами. На відміну від повеней, паводки виникають нерегулярно, можуть траплятися будь-якої пори року та важко прогнозуються через раптовість.

Саме тому при перших ознаках грози туристам потрібно уникати струмків і гірських річок. Якщо чути шум потоку, необхідно негайно піднятися схилом на 50–100 метрів угору та попередити людей, які перебувають поруч. Намагатися перечекати водний або селевий потік не можна — найбезпечніший варіант полягає в тому, щоб не опинитися на його шляху.

Грози в Карпатах: чому прогноз потрібно перевіряти заздалегідь

Майже щорічно в Карпатах люди гинуть через ураження блискавкою, тому підготовка до походу в гори має бути максимально відповідальною. Один із найбільш резонансних трагічних випадків стався у липні 2005 року під час сходження на Говерлу. Тоді одночасно в цьому місці перебували близько 20 тисяч людей. Унаслідок грози троє людей загинули, а 135 отримали травми.

Після трагедії екологи та працівники рятувальних служб наголошували, що такі багатолюдні походи становлять небезпеку не лише для гірської екосистеми, а й для здоров’я туристів. Особливо небезпечним був той факт, що саме того дня передавалося попередження про грози, град і посилення вітру в Карпатському регіоні.

Незалежно від того, планується пішохідний маршрут чи мандрівка на транспорті, з ночівлею або без неї, до походу потрібно серйозно підготуватися. Передусім варто ознайомитися з прогнозом погоди та офіційними попередженнями Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Під час планування можна також перевіряти прогнози найближчого до гір обласного центру, оскільки вони детальніше описують погодні умови Карпат, особливо у високогірних районах.

Під час самого походу важливо стежити за небом, утворенням хмар, їхнім кольором і напрямком руху. Одним із передвісників грози може бути відчуття паркої погоди та задухи. Якщо вже діє попередження про грозову небезпеку, від походу в гори краще відмовитися.

Показовим прикладом небезпеки сильних грозових осередків стали події 2 липня 2026 року. Під час проходження холодного фронту від циклону над Фінською затокою з 13:00 до 18:00 за місцевим часом над високогірними районами Прикарпаття спостерігалися потужні грозові осередки. За шість годин випало 54 мм опадів — це було стихійне метеорологічне явище ІІ, помаранчевого рівня небезпеки. Сильна злива спричинила збитки у Верховинському районі.

Сонцезахисні засоби можуть мати вплив не лише на здоров’я людини, а й на довкілля. Деякі хімічні УФ-фільтри, потрапляючи у воду, здатні негативно впливати на корали та інших морських організмів. Особливе занепокоєння викликає забруднення прибережних зон, де концентрація таких речовин може бути вищою. Водночас фахівці наголошують, що захист шкіри від ультрафіолету залишається важливим, тому варто зважати не лише на SPF, а й на склад засобу.