Травень 2026 став другим найтеплішим в історії, а Європу охопила аномальна спека

Глобальне потепління набирає обертів із рекордною швидкістю. Останній звіт європейської служби Copernicus та дослідження в журналі Earth System Science Data підтверджують: Земля акумулює тепло дедалі швидше через пікові концентрації парникових газів. Наразі планета теплішає на 0,27°C за десятиліття, а минулорічні показники вже досягли +1,37°C відносно доіндустріальної епохи.

Деталі

Європа є лідером за темпами нагрівання на планеті. Головна причина – близькість до Арктики, де через танення снігу й льоду оголюється темна поверхня землі, яка активно поглинає сонячну радіацію замість того, щоб відбивати її.

• Аномальна "холодна пляма" в Атлантичному океані та її причини

Цьогорічний травень став другим найтеплішим у світовій історії із середньою температурою повітря 15,8°C (1,42°C вище доіндустріального рівня). Він поступився лише абсолютному рекорду травня 2024 року, коли температура сягнула 15,91°C (+1,5°C від базового рівня).

Керівник стратегічного напряму з питань клімату в ECMWF Саманта Берджесс наголосила:

Травень 2026 року став другим найтеплішим травнем за всю історію спостережень у світі, що продовжило виняткову глобальну спеку з температурами, близькими до рекордних, як в атмосфері, так і в океані. У Європі незвично рання та інтенсивна хвиля спеки демонструє, як швидко кліматичні екстремуми стають новою нормою, а не винятком

• Температурний стрибок: У західних країнах Європи відбувся стрімкий перехід від прохолоди до спеки. Показники відчутної температури (з урахуванням вітру, вологості та радіації) злетіли до 35-40°C, не залишивши людям та екосистемам часу на адаптацію.
• Трагічні наслідки: Екстремальна погода охопила Велику Британію, Ірландію, Францію та Португалію. В Іспанії зафіксували рекордний 101 летальний випадок через спеку, а у Франції та Британії почастішали випадки утоплення людей, які намагалися охолодитися у незнайомих водоймах.
• Танення криги: Площа морського льоду в Арктиці виявилася на 4% нижчою за норму, а в Антарктиці скоротилася критичніше – на 9%.

Дисбаланс опадів та глобальна ситуація

Нагріте повітря утримує більше вологи, що спровокувало різкі погодні контрасти. Поки більшість Західної, Центральної та Східної Європи потерпала від посухи, у Туреччині, Болгарії та Молдові вирували масштабні повені. Підвищена кількість опадів також зачепила північний захід континентальної Європи, Чорноморський регіон та північ Скандинавії.

Ситуація у світі:

• Надмірна вологість: Західний Китай, окремі райони Бразилії та Австралії.
• Посуха: Центр США, великі території Центральної Азії, Південна Америка та південний захід Австралії.

Кліматологи наголошують, що аномально ранні хвилі спеки тепер є постійним фактором нашого життя, а не поодиноким винятком.

Кліматична криза в Європі: збитки зростають, адаптація відстає

Європа нагрівається вдвічі швидше, ніж решта планети. Через екстремальну погоду (спека, повені, пожежі) за період 1980–2024 рр. країни ЄС зазнали 822 мільярдів євро збитків та втратили понад 441 000 людських життів. Чверть від усієї суми екологічних збитків припала лише на останні роки (2021–2024 рр.), що свідчить про стрімке посилення катаклізмів.

Щоб допомогти громадам адаптуватися, Європейське агентство з навколишнього середовища (ЄАОС) представило масштабне дослідження "Стійкість до зміни клімату в Європі, 2025 рік" та запустило нову інтерактивну платформу погоди.

Ключові висновки звіту ЄАОС:

• План є, реалізації бракує: Хоча всі 32 країни-члени агентства розробили національні стратегії адаптації, між теорією та практичними діями залишається великий розрив.
• Брак координації та фінансування: Ефективній відсічі кліматичним загрозам заважають неузгодженість дій між регіонами, плутанина з відповідальністю за ризики, брак грошей та нестача точних даних для моніторингу.
• Ігнорування вразливих верств: Національні плани більшості країн досі повноцінно не враховують принципи соціальної рівності та захисту найменш захищеного населення.
• Прогноз загроз: Головними викликами для абсолютно всіх європейських країн на найближчий час визначено тривалі періоди критичної спеки, за якими слідуватимуть масштабні повені та посухи.

Звіт ЄАОС стане підґрунтям для Європейської комплексної рамкової програми з кліматичної стійкості, яку Єврокомісія має фіналізувати до кінця 2026 року задля створення єдиних юридичних норм безпеки в ЄС.

Спекотна весна спровокувала хвилю аматорських прогнозів у медіа про майбутню екстремальну спеку в Україні до +50°C, катастрофічні посухи та аномально теплу зиму. Проте фахівці закликають не панікувати: подібні сенсації не мають наукового підґрунтя. За даними NASA EarthData, наприкінці травня біля узбережжя Перу дійсно зафіксували потужну морську спеку – температура Тихого океану там перевищила норму на понад 3°C. Ця подія справді впливає на глобальні погодні процеси на планеті. Кліматологи зазначають, що в історії України роки з аналогічними океанічними коливаннями приносили абсолютно різну погоду: зими бували як екстремально м'якими, так і суворими та морозними.