80% річок Землі невпинно втрачають кисень — чим це загрожує людству?

Уявіть собі світ, де нам, людям, поступово перекривають доступ до свіжого повітря. Звучить моторошно, правда? Саме такий повільний, але невідворотний процес зараз переживають мешканці підводного світу. Згідно з новим масштабним дослідженням, рівень життєво необхідного кисню знизився у майже 80% річок по всій планеті.

• Остання зарплатня: знахідка монет розкриває трагічну долю римських прикордонників IV століття

Деталі

Що показало безпрецедентне дослідження?

Команда науковців з Китайської академії наук під керівництвом еколога Ци Гуаня (Qi Guan) провела колосальну роботу. Вони проаналізували кліматичні дані та вивчили понад 3,4 мільйона супутникових знімків за останні чотири десятиліття (з 1985 по 2023 рік).

Цифри виявилися шокуючими: у середньому річки світу втрачають 0,045 міліграма розчиненого кисню на літр кожного десятиліття. Якщо темпи викидів вуглекислого газу не зміняться, до кінця століття річки Південної Америки, Індії, Арктики та східної частини США втратять близько 10% своїх запасів кисню.

Як річки "дихають" і чому кисень тікає?

Щоб зрозуміти масштаб трагедії, треба розуміти, як працює розчинений кисень. Це не ті атоми кисню, які зв'язані з воднем у молекулі води. Це вільний кисень, розчинений у товщі води, який необхідний тваринам, рослинам і бактеріям для дихання . Він потрапляє у водойми з атмосфери та внаслідок фотосинтезу, який здійснюють підводні рослини та фітопланктон.

Проте зв'язки, що утримують цей кисень у воді, є дуже крихкими. Науковці порівнюють це з переповненою людьми кімнатою: коли вода стає надто солоною або нагрівається, молекули кисню починають вібрувати швидше, і для них просто не залишається "місця" — вони легко вириваються назад в атмосферу. Саме тому підвищення температури води навіть на частки градуса змушує кисень буквально випаровуватися.

Головний винуватець — зміна клімату

Вчені виявили, що саме кліматичні зміни, спровоковані діяльністю людини, відповідальні за 63% глобальної деоксигенації річок. Тепліші води фізично не можуть утримувати достатню кількість розчиненого кисню.

Цікаво, що раніше вчені очікували найбільших проблем у північних річках, адже високі широти нагріваються найшвидше. Але природа розпорядилася інакше: найсильнішого удару зазнали тропічні водойми. Оскільки ці річки від самого початку були теплими, їхній стартовий запас кисню вже був низьким. Наразі вони балансують на межі гіпоксії (браку кисню, несумісного з життям). Показовий приклад — легендарна річка Ганг в Індії, яка сьогодні втрачає кисень у 20 разів швидше за глобальний середній показник!

Смертельне комбо: греблі та забруднення

Водні мешканці дуже чутливі до таких змін. Наприклад, лосось, який потребує багато кисню, живе виключно у холодних водах, тоді як соми адаптувалися до теплішого середовища з меншим рівнем кисню. Але втрата навіть 0,1 міліграма на літр води здатна зламати цілі екосистеми.

Ситуацію катастрофічно погіршує людське втручання. Побудова дамб зменшує бурління води, через що вона гірше перемішується з атмосферним повітрям. Крім того, неймовірну шкоду завдає евтрофікація — процес потрапляння у річки добрив (азоту та фосфору) та інших забруднень. Вони викликають аномальне цвітіння водоростей, а коли ці водорості відмирають, бактерії, що їх розкладають, висмоктують з води останні крихти кисню.

Коли рівень кисню падає нижче критичної позначки, починається ланцюгова реакція: масовий мор риби. Мертва органіка розкладається, забирає ще більше кисню, і річка швидко перетворюється на мертву зону.

"Деоксигенація — це дуже повільний процес. Але якщо цей тренд збережеться, він завдасть нищівного удару по екосистемах. Низький рівень кисню спровокує зниження біорізноманіття та деградацію якості води," — попереджає дослідник Ци Гуань.

Якщо людство терміново не зменшить викиди викопного палива та не припинить отруювати річки стоками, пейзажі з тоннами мертвої риби на берегах можуть стати повсякденністю для цілих континентів уже в найближчі десятиліття.

Поки світова спільнота намагається врятувати водні екосистеми, вчені продовжують відкривати нові факти й про світ домашніх улюбленців. Довгий час котяча м'ята вважалася головним фаворитом серед котячих розваг, проте свіже дослідження фахівців з японського Університету Івате перевернуло це уявлення. Виявилося, що в умовах вільного вибору як домашні, так і дикі коти масово віддають перевагу іншій рослині — сріблястій лозі, відомій також як актинідія полігамна.