Я – жінка, отже я – сила? З 8 Березня від однієї з найголовніших феміністок сучасності
FemAnna: авторська колонка феміністки – єдиної спочатку й донині діючої в Україні VIP-секстремістки FEMEN-Ukraine
Я – жінка, отже я – сила? З 8 березня від однієї з найголовніших феміністок сучасності. Фото: Іра Маймур
Вітаю з Міжнародним днем боротьби жінок за права жінок і міжнародний мир. Саме так насправді офіційно названо свято 8 Березня рішенням ООН 1977-го року внаслідок усеосяжної боротьби жінок за отримання юридичних прав на освіту й роботу, права голосу на виборах і права власності.
До того на початку минулого сторіччя протягом багатьох років по всьому світу жінки виходили на мітинги, доводячи патріархальному суспільству, що жінка – теж людина. І якось, колись дуже-дуже давно, саме 8 березня вони сягнули апогею.
Якось, колись давно, саме на честь свята 8-го Березня й безмежного кохання мій тато зробив пропозицію руки й серця моїй мамі. Містично й чарівно, але незабаром у результаті цього народилася я – феміністка від Бога.

Чому я феміністка від Бога?
Колись на інтерв'ю мене запитали, як я стала феміністкою. Я задумалась дуже, бо виявляється, правда, народилася такою. Усі фемідеї, за які я борюсь і пропагую, для мене природні в прямому сенсі цього слова. Ще років до 5-и я запитала в мами:
Чому я маю вчитись мити посуд і накривати на стіл, а мій брат – ні?
Тато вперше у своєму житті задумався над цим питанням, і вирішив, що моя заувага справедлива. Тому ми виховувались із братом на рівних. Окрім того, що йому дозволено було гуляти до 00.00, а мені – максимум до 22.00 по святах, поки не закінчу школу. Так, бо він хлопчик. Кумедно, що він цим правом ніколи не користався. А я повсякчас своє обмеження опротестовувала, почасти – надто радикально.
Далі журналісти часто запитували:
А як ставляться ваші батьки до ваших радикальних топлес-FEMEN-протестів?
Скажу, що в принципі типу "ніяк", адже вони поважають моє право на самовираження. Але якось, коли я досягла апогею своїх протестів – і мій портрет у крові в Києво-Печерській Лаврі проти путінської війни на Донбасі в 2014-у красувався на обкладинках газет від безкоштовного кременчуцького "Автографа" до New York Post – тато сказав мені:
На роботі мене запитують, тобі несоромно, що там твоя донька?
І після паузи переповів мені свою відповідь:
Хоч я і дав їй життя. Вона давно вже доросла людина. І її життя – її вибір

Може, саме ми маємо народити мир у всьому світі?
Отож, щодо 8 березня. На німецькому плакаті "Жіночий день" до 8 березня 1914 цікаве звернення:
Дайте нам, жінкам, виборче право. До цього часу забобони та реакційні погляди не дають повного цивільного права для жінок, які, як робітники, матері та громадяни повністю виконують свій обов'язок, за яким повинні платити податки державі, а також муніципалітету. Боротьба за це природне право людини повинна бути непохитним наміром кожної жінки, кожної жінки-працівника. У цьому, ніякої паузи для відпочинку, ніякого перепочинку не допускається. Приходьте всі, жінки і дівчатка, 9-е громадське жіноче зібрання у неділю, 8 березня 1914, о 3 годині дня
Здається, з того часу так багато змінилося у світі щодо жіночих прав – а наче й не дуже. Адже його текст, якщо опустити вимогу виборчого права, звучить і досі доволі актуально.
У першій половині минулого сторіччя ми, жінки, отримали базові права, які дозволили нам стати відносно незалежними від чоловіків. А сьогодні мій маніфест у тому, що
Ми, жінки, маємо виборювати свої політичні права – щоби правити своїми країнами, а не бути "секретарками" владних чоловіків
І знову ж сьогодні, може, саме ми – жінки – маємо народити мир у всьому світі? Бо, як і століття тому, війни починають чоловіки, а страждають від них більше жінки…

ленін зробив революцію проти Бога, ти зроби – за Бога
А щодо мене – то я стала активісткою всесвітнього жіночого руху FEMEN, коли він ще був локально українським. Я була однією з найперших, хто знайшов у собі сміливість протестувати топлес, і довгий час нас було лише п'ятеро. Я відстоювала свою громадянську позицію у десятках акцій проти диктатури, проституції та церкви, які є опорною трійцею патріархату в усьому світі. Я протестувала проти злочинних режимів януковича та путіна, московського патріархату в Україні ще до початку Євромайдану та війни, секс-туризму та проституції.
Чи багато разів я поставала за це перед судом? Десятки разів, навіть усіх не згадаю. І була визнана невинною в усіх, окрім одного – суду за правління януковича, який було незаконно проведено без мого відома, за протест проти приїзду в Україну прем'єр-міністра рф володимира путіна. ⠀

Один з чоловіків моєї родини якось, вітаючи мене з 8 березня, сказав:
ленін зробив революцію проти Бога. А ти зроби за Бога
На що я відповіла:
ок, мій Бог – жінка
Отож, з Днем боротьби жінок за жіночі права. Знайте:
Кожна жінка – це сила!
І всім це передайте.
Я все життя борюся за свободу і демократію у своїй країні будь-якими доступними мені законними методами. Право бути жінкою та боротися за свою власну та загальножіночу свободу у мене ніхто не може відібрати.

А свою феммісією в Україні я визнаю справдженою, коли більш ніж половину Верховної Ради становитимуть жінки, які боряться за жіночі права, а Президентом буде жінка.
Напевно, ви скажете, що називати себе однією з найголовніших феміністок сучасності занадто пихато? Але з іншого боку: хто ж, якщо не я… Так: наші феміністки – найфеменістичніші феміністки фемінізму.
Про те, чому гола, чому FEMEN не дискредитує фемінізм і про інші проблеми фемінізму – читайте наступних тижнів.
Фото: мій особистий архів.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!