День добровольця: зірки віддають шану героям

14 березня в Україні святкують День добровольця. Під час повномасштабної війни це свято стало ще важливішим для кожного українця. Адже багато хто, хто пішов добровольцем на фронт, не повернувся назад…

• Ситуація на Покровському напрямку: фіксується повна зупинка просування росіян на осі міста

Meta.ua поговорила з популярними людьми, щоб вони поділилися своїми історіями про їхніх знайомих добровольців і, звичайно, щоб висловили свої побажання.

Карина Плай, співачка

Добровольці - це люди, які не роздумуючи беруть на себе удар, усвідомлюючи всю важливість ситуації та ще краще розуміючи відповідальність і небезпеку, на яку себе прирікають. Я вважаю, що в ДНК саме цих людей максимально розкрито весь потенціал шляхетності, сміливості та краси душі нашої нації. Недарма я називаю їх – титани. І моя повага і вдячність їм – безмірні.

На превеликий жаль, багато хто з них віддав свої життя в надії на те, що ми - ті, кого вони захищали - правильно розпорядимося нашою свободою і нашим вибором у майбутньому. Вони хотіли пишатися нами, і тепер ми повинні, зобов'язані жити своє життя, пам'ятаючи про це!

Моя найближча подруга стала добровольцем у перші дні війни. Я щодня молюся за неї, вона часто на передовій, де смерть, кулі, вибухи...

Сказати, що я хвилююся за неї - нічого не сказати, я навіть боюся турбувати її дзвінком, щоб тільки не відволікти у невідповідний момент, коли йде бій. І я досі не розумію, як пройшовши через всі жахи фронту, окопи, госпіталі, смерті побратимів, бої, загартувавшись як 1000 чоловіків, у неї, найрозумнішої жінки, вистачає здатності думати про те, щоб у її рюкзаку обов'язково лежали парфуми.

Я бажаю нашим добровольцям тільки одного: бути впевненими, що є ті, хто їх любить і чекає щодня, щогодини, щохвилини. І молиться за них! І звичайно ж Перемоги!

Надія Васіна, гімнастка та волонтерка

На війну я зазвичай їжджу таким чином, що в мене є військові, які мені допомагають. Одного разу я поїхала до батальйону "Да Вінчі", роти “Гонор”… Це якраз були плюс-мінус ті часи, коли вони відбивали дорогу смерті в Бахмут.

І там в одну з поїздок зі мною відправили Даню Конделя. Даня Кондель, йому зараз мало бути би 23 роки, він навчався в університеті фізичного виховання і спорту і добровольцем пішов на війну. Він другий син, молодший син. Його позивний був Вікінг. Молодий, красивий, сильний хлопець. Ми з ним багато чого пережили разом.

Але Даня загинув якраз захищаючи цю дорогу смерті в Бахмут. Я не пам'ятаю, як вона правильно називалася. Вони її боронили, щоб інші хлопці могли довозити необхідні речі в саме місто. Їх обстріляли, декілька днів його тіло забрати не могли, тому що сильно накрило, його навіть не було видно. Через декілька днів, коли більш-менш можливість з'явилась, його забрали і все. Поховали в Києві на Лісовому кладовищі

Ігор Целип, співак

Ви – ті, хто першими стали на захист України, не чекаючи наказу, не вагаючись ні хвилини. Саме завдяки вам наша країна має шанс на світле майбутнє, а народ – віру в перемогу. Ви – справжні герої, приклад незламності та сили духу. Нехай доля винагородить вас міцним здоров’ям, підтримкою рідних і теплом вдячних сердець українців. Дякую вам за вашу боротьбу! Слава добровольцям! Слава Україні!

ANGELA, співачка

Дорогі добровольці, ви – люди з великим серцем, в якому живе Україна! Ваша хоробрість, ваша відданість і ваша любов до рідної землі – це основа нашої боротьби. Ви пішли захищати країну за покликом душі, не думаючи про страх чи втому. Ваш подвиг неможливо оцінити словами, але його пам’ятатимуть покоління. Нехай Бог береже вас, нехай ваша сила множиться, а перемога буде вашою найбільшою нагородою! Дякую вам за все, що ви робите! Слава Україні!

SOWA, cпівачка

Дорогі українські добровольці! Ви – справжні воїни світла, які своїм вибором показали всьому світові, що таке справжня відданість Батьківщині. Ваша сміливість, ваша незламність і ваш вогонь у серці надихають кожного з нас. Саме завдяки вам Україна тримається, бореться і йде до перемоги. Нехай доля оберігає вас, а віра у світле майбутнє додає сил. Дякую за вашу боротьбу, за вашу жертовність, за нашу свободу! Слава Україні!

Сергій Наєв, генерал-лейтенант, Герой України

Сьогодні День Українського Добровольця!
Тут, на передовій, серед людей, які добровільно обрали шлях війни, стоять ті, хто свідомо покинув усе звичне: родини, роботу, домівки, – аби стати щитом для країни. У їхніх очах – рішучість і внутрішній вогонь. Вони не професійні військові, але їхня воля сильніша за броню. Дивлюся на них – і бачу справжній стрижень нації. Хтось ще вчора був інженером, лікарем, фермером чи вчителем, а сьогодні – боєць, який щодня дає відсіч ворогу. У кожного – своя історія, але всі вони об’єднані одним: любов’ю до України. Вони не чекали наказів, не просилися в тил. Вони самі прийшли сюди, бо не могли інакше. Слухаю їхні розповіді – без пафосу, без скарг. Просто факти. Про побратимів, які вже не повернуться. Про холодні ночі в окопах і гарячі бої. Про те, як війна змінила їх, зробила сильнішими, але й глибше впустила біль. Я йду від них із важким, але гордим серцем. Бо знаю: поки такі люди стоять тут, Україну не зламати. Саме ці люди – сіль української землі, її кістяк і серце. Вони доводять, що героями не народжуються – ними стають у хвилину вибору. І вони свій вибір зробили! Разом переможемо!

Раніше ми писали: путін свідомо закликає своїх військовослужбовців до скоєння воєнних злочинів – Лубінець