ua ru
Будь ласка, заповніть це поле
1

Анастасія Цимбалару: Занадто довго я тримала себе "під замком"

Знаменитості 18:21 - 25 березня 2025

Українська актриса розповіла про професію, особисте та свої плани на майбутнє

Анастасія Цимбалару: Занадто довго я тримала себе «під замком»

Анастасія Цимбалару. Фото: особистий архів

Весна дедалі більше входить у свої права. І хоч війна не дозволяє повністю насолодитися життям, все ж таки хочеться і в цей складний час знаходити щось приємне і надихаюче.

Meta.ua взяла інтерв'ю у відомої української актриси кіно Анастасії Цимбалару. Красива та талановита дівчина розповіла нам про своє життя та про те, як вона хоче допомагати всім українкам.

- Поки йде війна, це моє завжди перше питання. Як пережили ці три роки?

- Важко якось охарактеризувати цей період. Було по-різному. Як, мабуть, і у всіх. Від страшної ненависті, болю, страху, зневіри, безпомічності до відчуття невимовної вдячності за можливість відчувати себе тут і зараз, незважаючи ні на що. Багато чого змінилося за цей час в мені та навколо мене. Зараз, здається, Настя - трирічної давнини і Настя теперішня - дві окремі, кардинально різні людини. Такі страшні події, як війна - безслідно не проходять. І я впевнена, що ці відчуття, що розбудила в нас війна, з нами до кінця життя.

- Так, війна змінила кожного. Як вона вплинула на вас – як на жінку та актрису?

- Як жінку – точно зробила сильнішою. Раніше я мало вірила у себе, відчувала себе повністю залежною від оточення: їхній почуттів, думок, настроїв. З війною ці орієнтири втратили свою цінність у моєму житті. Тепер найважливіша людина – я. Зі своїми цілями, мріями, амбіціями та бажаннями бути для себе кращою. Не тільки в професії, а й в загальнолюдському розумінні. Відчуваю зараз, як ніколи, потребу бути не просто «щасливою», а бути корисною. Намагаюся рухатися вперед, розвиватися та не втрачати себе, хоч після чергових важких новин, здається, що орієнтир загублений. Тому війна точно мене загартувала. І я радію, що відкрила мені себе з нових сторін. Шкода, що такою ціною.

Звісно, всі ці зміни відображаються і в професійному житті. Так, тепер я краще знаю, як почувається людина, яка зазнала втрат, тепер здавалося б легше «прожити» в кадрі, але переслідує розуміння, що це все того не вартувало. Бо людина, що прагне розвиватися, точно змогла б втілити багатогранний спектр людських переживань і без такого невимовно болючого досвіду.

Анастасія Цимбалару після початку війни стала по-іншому дивитися на життя

- Ваші ролі часто пов'язані з драмою та сильними емоціями. У який момент ви зрозуміли, що акторство – це ваше покликання?

- Що це моє покликання - не відчувала ніколи. Просто мені подобалося те, чим я займаюся, мене захоплювало акторство, виникав азарт спробувати і свої сили. Чіткого моменту усвідомлення не було, якось з дитинства знала, що мені подобається саме це. Але як втілити в життя - не розуміла.

Я родом з маленького містечка, де в основному всі після закінчення школи йшли вчитися на вчителя чи лікаря. Мабуть, мене б спіткала та сама доля, якби не рішення батьків, кинувши все, переїхати до столиці та почати життя з чистого аркушу, щоб їхні діти мали змогу втілити власні мрії у життя. Багато років по приїзду було дуже важко, та Київ відкрив для мене багато можливостей. Тут я закінчила школу, тут я вступила на юридичний факультет, де провчившись рік, вирішила не зраджувати власним дитячим мріям і пішла вступати до театрального, не маючи жодного уявлення про закулісся цієї професії.

А далі, попри всі її складнощі, не втратила віри в те, що зможу чогось та й досягти. Так, методом докладання великих зусиль і безкінечного бажання розвиватися та ставати краще, мені вдалося втілити мрію маленької дівчинки з провінційного міста.

- Дуже гарна історія. А що ви думаєте про сучасне українське кіно? Чого йому зараз не вистачає?

- Кіно - це бізнес, тому, на жаль, це частіше про гроші, ніж про творчість. У нашій країні величезна кількість талановитих людей, що у змозі створити гідний, конкурентоспроможний продукт. Але з початком великої війни фінансування все менше, умови все важчі, тому в цій сфері виживають або божевільні, що палають цією справою, або люди, які не вміють нічого іншого, окрім цього.

Перших - все менше. І це зрозуміло, людям важко виживати в запропонованих умовах, тому багато хто просто йде з професії. Хочеться вірити, що найближчим часом з'явиться більше розуміння, що культура - один з найважливіших елементів ідентифікації та з'явиться гідна цінність тих людей, що намагаються її відновити.

- Чи є актор чи режисер, з яким ви мрієте попрацювати?

- Я вже неодноразово казала в своїх інтерв'ю, що бачу своє майбутнє лише в Україні. І зважаючи на велику кількість неймовірно талановитих професіоналів своєї справи саме тут, маю мрію розвиватися та вчитися, працюючи разом.

Насправді відокремити усього кількох - дуже важко, бо моя фільмографія складається з серіалів, а я маю велику мрію попрацювати в кадрі на великому екрані і, враховуючи досвід премʼєр повнометражних фільмів останніх років, талановитих режисерів та акторів у нас не бракує. Тож дуже сподіваюся, що вдасться втілити чергову мрію у життя та буде чому повчитися у своїх колег.

Анастасія Цимбалару мріє про велике кіно

- Все у вас вийде. Ви дуже молоді. До речі, які зараз у вас цілі в житті?

- Достатньо банальні, мабуть, для більшості та безцінні для мене - жити в мирній, вільній країні, мати змогу розвиватися у своїй справі тут, вдома, отримувати гідні пропозиції, розширювати власні горизонти, бути в колі щирих, люблячих людей, відчувати себе корисною для інших, бути прикладом, бути професіоналом, бути ЛЮДИНОЮ, якою б мої батьки могли по-справжньому пишатися.

- Зараз ваше серце вільне?

- Воно самодостатнє (посміхається).

- Але ж що на першому місці – кар'єра чи особисте життя?

- Наразі відчуваю потребу реалізовувати власні цілі, а вони - суто професійні. Занадто довго я тримала себе «під замком», тепер хочу надолужити усе, що прогавила. Але ж і життя - штука непередбачувана. Раптом завтра зустрінеться той, хто визначить своєю присутністю усі пріоритети? Тому нічого не загадую. Йду за покликом серця.

- Зараз весна – час кохання. І я знаю, у вас є спеціальна весняна акція для жінок, розкажіть про неї.

- Цієї весни у нас стільки проєктів, що про сон точно можна забути. Але ж мені так хотілося бути чимось корисною для інших, тому можна ним і пожертвувати. Розпочали ми весну серією безкоштовних майстер-класів для усіх бажаючих одразу у кількох торгівельних центрах - в нас були і майстер-класи з візажу, разом з кількома відомими зірковими візажистами, майстер-клас зі стилю та створення актуальних, доступних образів разом із зірковим стилістом.

Окрім цього, ми розіграли велику кількість подарунків для жінок, бо дуже хотілося порадувати кожну цієї весни та дати можливість абсолютно вільно відчути себе на крапельку красивішою та щасливішою.

Актриса хоче підтримати жінок у цей складний час

Наступним кроком до весни стане мій перший ретрит на острові Лансароте разом з усіма бажаючими. Вже у квітні місяці ми відправляємося у нашу подорож, але тут акцент робимо не тільки на зовнішню сторону краси жінки, а й спробуємо разом покращити наш моральний стан за рахунок великої кількості різноманітних практик, тренувань, програми розваг та відпочинку. Програма дуже начинена та незвичайна: і зустрічі світанків над океаном, серфінг з інструктором, відвідування найкрасивіших місць цього казкового острова, виноробень, СПА, вечори-барбекю та бранч-вечори. Набір, до речі, ще триває. Так що запрошую усіх бажаючих на мою сторінку в інстаграм, де можна дізнатися про ретрит більш детально.

Ну і проводжатимемо весну прем'єрами одразу двох серіалів зі мною в головних ролях. Серіал «Слідча» стартує 31 березня на каналі СТБ, а серіал «Материнський інстинкт» вже в квітні на каналі 1+1.

Як бачите, цієї весни за мною сумувати не доведеться.

- Так, роботи у вас вистачає. І на фінал. Декілька слів українцям у цей складний час.

- Дуже хочу вірити, що всі ці обставини, що нам доводиться зараз разом проживати, не зламають нас та не змінять найголовнішого - відчуття власної гідності та людяності в нашій душі. Давайте триматися разом, підтримувати одне одного та відчувати один в одному опору. Так інколи хочеться вивільнити усі накопичені емоції на найближчих, але пам'ятаймо, хто наш справжній ворог. Цінуймо одне одного, бо тільки разом ми зможемо пройти цей складний шлях та вийти з нього переможцями, гідними всіх тих, хто поклав за нас своє життя.

Українська поп-зірка Оля Полякова знову зачепила тему творчих взаємин з Тіною Кароль.

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

Головне за сьогодні
Більше новин