Штраф 170 тисяч за військовий облік: що передбачає новий законопроєкт для роботодавців

У Верховній Раді України розглядається законопроєкт № 16013-1, зареєстрований 9 вересня 2026 року, який пропонує запровадити сувору відповідальність для службових осіб за окремі порушення в умовах воєнного стану. Ключовою новацією документа є доповнення статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою частиною, що стосується порядку ведення військового обліку.

Деталі

Ініціатива передбачає адміністративну відповідальність для службових осіб за порушення порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів, якщо таке порушення призвело до неправомірного взяття на облік особи, яка за законом не підлягає такій процедурі.

• Як нараховуватимуть штрафи за непоновлення даних – пояснює адвокат

Розмір стягнення – 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 гривень (рахуючи з розрахунку 17 грн за один мінімум). Наразі документ перебуває на стадії опрацювання в парламенті й не є чинною нормою. Штраф зможе застосовуватися виключно після ухвалення відповідних законодавчих змін.

Законопроєкт встановлює чітку конструкцію правопорушення: для застосування покарання необхідний прямий причинний зв'язок між порушенням правил та помилковим взяттям на облік особи, яка не повинна там перебувати. Поширене твердження про те, що будь-яка помилка кадровика автоматично коштуватиме 170 тисяч гривень, є юридично хибним.

Хто належить до категорії "службових осіб"?

Визначення цього терміна спирається на частину третю статті 18 Кримінального кодексу України. До службових осіб належать ті, хто постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади, а також обіймає посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах чи організаціях.

• Вирішальним фактором є не назва посади, а реальний характер повноважень (керівництво працівниками, організація роботи підрозділу, прийняття управлінських рішень, розпорядження майном або ресурсами).
• Пересічний працівник кадрової служби, який веде документацію та військовий облік, не набуває автоматично статусу службової особи лише через покладання на нього цих обов'язків.
• Для об'єктивної оцінки статусу аналізуються посадова інструкція, положення про підрозділ, накази керівництва та фактичний обсяг повноважень.

Вимоги чинного законодавства та цифровізація обліку

Незалежно від долі законопроєкту № 16013-1, роботодавці зобов'язані організовувати персональний військовий облік відповідно до чинного Порядку (постанова КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року з урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 812 від 10 червня 2026 року). Керівник підприємства несе відповідальність за організацію та загальний контроль цього процесу.

Система активно цифровізується: постанова № 812 запровадила нові механізми електронного звіряння даних персонального військового обліку з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів через електронну інформаційну взаємодію (або альтернативні способи за відсутності технічних можливостей). Відповідно, критично важливими стають не лише паперові документи, а й актуальність баз та коректність передачі інформації.

Рекомендації для роботодавців та кадровиків

Експерти радять не чекати ухвалення нових штрафів, а вже зараз провести комплексний внутрішній аудит та перевірити такі елементи системи:

• Наявність наказу про організацію військового обліку та чітке визначення відповідальних осіб.
• Відповідність між наказом, посадовою інструкцією та фактичними повноваженнями працівника.
• Правильність ведення списків персонального обліку та своєчасність передачі відомостей.
• Регулярність проведення звірянь даних із реєстрами та первинними документами.
• Порядок перевірки військово-облікових документів під час прийняття нових працівників на роботу.
• Наявність підтверджувальних документів про виконання всіх процедур.

Системний підхід та усунення суперечностей між кадровою документацією і фактичними обов'язками працівників є найкращим захистом від ризиків в умовах воєнного стану.

Відповідальність для працівників ТЦК і членів ВЛК

Окрім адміністративних санкцій для роботодавців, новий законопроєкт охоплює й інші сфери, зокрема діяльність ТЦК та СП і військово-лікарських комісій. Згідно з пояснювальною запискою до документа, ініціатива покликана закрити законодавчі прогалини, оскільки чинні норми досі не містили чіткої та ефективної системи покарань за зловживання під час мобілізації.

Головні нововведення законопроєкту:

• Штраф 170 тисяч гривень за незаконний облік: Кодекс про адміністративні правопорушення пропонують доповнити новою частиною до статті 210-1. За порушення службовою особою порядку ведення обліку, що призвело до взяття на нього непридатної за законом особи, передбачено штраф у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів (170 тисяч гривень).
• Кримінальна відповідальність для членів ВЛК: Нова стаття 337-1 Кримінального кодексу передбачає від 2 до 5 років позбавлення волі за умисне порушення порядку медюогляду, що призвело до незаконного призову чи звільнення від служби. За повторні дії або в умовах особливого періоду термін зростає до 3–6 років, а в умовах воєнного стану – від 3 до 8 років із забороною обіймати певні посади.
• Прирівняння членів ВЛК до державних осіб: Голів, заступників, членів і секретарів позаштатних постійно діючих ВЛК чи лікарсько-льотних комісій пропонують прирівняти до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, у контексті статті про незаконне збагачення (368-5 ККУ).
• Ув'язнення до 8 років для військових службових осіб: Стаття 426-2 ККУ встановлює покарання за незаконний призов або звільнення від нього. Санкція передбачає службове обмеження, тримання в дисциплінарному батальйоні або ув’язнення до 5 років. В особливий період покарання становить від 3 до 6 років, а під час воєнного стану – від 3 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади.
• Моніторинг ДБР: Статтю 214 КПК планують доповнити механізмом, який дозволить слідчим Державного бюро розслідувань моніторити відкриті джерела та медіа для оперативного виявлення військових правопорушень і початку досудового розслідування.

Окрім військової сфери, документ містить великий блок щодо протидії злочинам із платіжними інструментами, рахунками й електронними гаманцями (нова редакція статті 200 ККУ), пропонуючи штрафи та обмеження чи позбавлення волі на строк від двох до шести років залежно від тяжкості та повторюваності правопорушень. Водночас автори альтернативного проєкту застерегли від надмірного кримінального тиску на громадян, які передали картки родичам без злочинного умислу, підкреслюючи важливість доведення реальної обізнаності та сприяння злочину.

Якщо мобільний застосунок Резерв+ демонструє застарілу адресу проживання, помилкові дані про здобуту освіту чи інші неточні відомості, раніше ми розповідали, як скоригувати цю інформацію та коли все ж таки доведеться звернутися безпосередньо до ТЦК та СП.