ua ru
Будь ласка, заповніть це поле
1

Як визвати бригаду екстреної допомоги та на які виклики вона їде зараз?

Лайфхаки

На які виклики не виїжджає бригада екстреної допомоги? Правила виклику «швидкої» в умовах підвищеного навантаження

МОЗ нагадало, коли потрібно викликати швидку: перелік небезпечних симптомів

МОЗ нагадало, коли потрібно викликати швидку: перелік небезпечних симптомів

Через постійне зростання навантаження на медиків, де до щоденних звернень додається оперативне реагування на наслідки російських обстрілів, Міністерство охорони здоров’я України закликає громадян відповідально ставитися до використання ресурсів екстреної медичної допомоги. У відомстві нагадали критерії, за якими здійснюється виїзд бригад, та закликали водіїв завжди поступатися дорогою автомобілям із спецсигналами.

Як працює диспетчерська служба? Нормативною базою для виїзду медиків є наказ МОЗ № 583 від 26 березня 2021 року. Під час звернення за номерами 103 або 112 диспетчер проводить первинну оцінку стану пацієнта: у разі наявності критичних симптомів на місце одразу направляють бригаду, а за відсутності загрози життю надають консультацію телефоном.

Диспетчерські центри працюють безперервно, зокрема під час повітряних тривог. Однак виїзд медиків безпосередньо до місць влучань та обстрілів здійснюється з урахуванням безпекової обстановки для життя самого персоналу.

Підстави для термінового виклику бригади (103 або 112). Медична допомога надається негайно, якщо у пацієнта зафіксовано такі симптоми:

  • Втрата свідомості, її порушення або судоми;
  • Розлади дихання чи його відсутність;
  • Раптовий біль у ділянці грудей або гострий біль у животі;
  • Інтенсивний головний біль із нудотою та запамороченням;
  • Ознаки інсульту (раптове порушення мовлення, зору, слабкість у кінцівках);
  • Симптоми масивної кровотечі та важкі травми, що загрожують життю.

Випадки, які не покриваються «екстренкою». Підвищення температури тіла вище 38 °C (як окремий симптом) або біль у горлі не належать до невідкладних станів — у таких ситуаціях необхідно звертатися до сімейного лікаря.

Бригади екстреної допомоги не здійснюють виїзди для:

  • Виконання планових процедур (ін'єкцій, перев'язок, заміни катетерів);
  • Лікування планових загострень хронічних хвороб;
  • Стоматологічного лікування;
  • Видачі довідок, лікарняних, рецептів або проведення судово-медичних експертиз;
  • Перевезення тіл померлих.

Загроза детонації уламків та алгоритм дій під час тривог: КМДА нагадала киянам ключові правила безпеки

У зв'язку з постійними ворожими атаками на столицю Київська міська державна адміністрація закликає мешканців суворо дотримуватися заходів безпеки. Фахівці наголошують: збиті ракети та безпілотники становлять серйозну загрозу, адже їхні уламки здатні здетонувати навіть через тривалий час після падіння.

Поведінка під час сирени та пошук укриттів. Під час сигналу повітряної тривоги категорично заборонено залишатися на відкритій місцевості — необхідно негайно перейти до безпечного місця. Актуальна мапа укриттів столиці доступна на спеціальному геопорталі та у мобільному застосунку «Київ Цифровий». Інформація про порядок роботи міських закладів залежно від рівня небезпеки розміщена на офіційних ресурсах КМДА.

Алгоритм дій у разі виявлення залишків БпЛА чи ракет. У разі виявлення уламків або невідомих предметів суворо забороняється:

  • торкатися знахідки чи дозволяти це робити іншим;
  • пересувати, розбирати, закопувати предмет, кидати його у воду чи заносити до приміщень;
  • проводити фотозйомку та публікувати кадри в інтернеті.

Як діяти правильно:

  1. Відійдіть від небезпечного об'єкта на безпечну відстань.
  2. Позначте місце знахідки будь-якими підручними засобами, не наближаючись до неї.
  3. Негайно сповістіть про подію ДСНС (номер 101) або поліцію (номер 102).
  4. Дочекайтеся приїзду саперів та вкажіть їм точне розташування предмета.

У разі виникнення інших надзвичайних ситуацій містяни можуть цілодобово звертатися до «Київської служби порятунку» за номером (044) 430-37-13.

Редакція meta.ua раніше повідомляла, що втрата роботи в умовах війни є важким випробуванням як для сімейного бюджету, так і для ментального здоров'я. За оцінками ООН, з цією проблемою в Україні вже зіштовхнулися майже 5 мільйонів людей. Проте фахівці наголошують: вимушена кар'єрна пауза — це не крах кваліфікації, а можливість для вдалого перезавантаження.

Експерти розповіли, як зберегти психологічні орієнтири, провести аудит власних навичок, безкоштовно змінити професійний напрямок та успішно підлаштуватися під нові вимоги сучасного ринку праці.

Джерело: mozofficial

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

Головне за сьогодні
Більше новин