Київстар і Vodafone можуть створити спільну компанію з телеком-веж вартістю $300 млн

Антимонопольний комітет України отримав заявку на угоду, яка може суттєво змінити ландшафт телекомунікаційної інфраструктури країни. Йдеться про потенційне об'єднання вежового бізнесу двох великих мобільних операторів – власника Київстар (Veon) та Vodafone Україна.

• Технологічний горизонт 2026: ці тренди скоро змінять наше майбутнє

Деталі

В центрі операції дві компанії, які займаються будівництвом та обслуговуванням базових станцій мобільного зв'язку:

Ukraine Tower Company (UTC) – належить нідерландському телеком-холдингу Veon, який також володіє Київстар. Компанію було засновано у липні 2021 року. За три квартали минулого року UTC отримала виторг у ₴2,1 мільярда, а річна EBITDA (прибуток до вирахування відсотків, податків та амортизації) оцінюється аналітиками Forbes Ukraine в $50-60 мільйонів.

Ukrainian Network Solutions (UNS) – вежовий бізнес Vodafone Україна. Юридична особа була зареєстрована у листопаді 2023 року, а кінцевим бенефіціарним власником є Насіб Хасанов, який також володіє українським Vodafone. У травні 2024 року оператор передав частину своїх телекомунікаційних веж під управління UNS та підписав договір оренди місць під базові станції. За дев'ять місяців 2025 року компанія заробила ₴528,8 мільйона, а річна EBITDA становить близько $15 мільйонів.

Деталі заявки до АМКУ

Документ від UTC про набуття контролю над активами "Vodafone Україна" у формі єдиного майнового комплексу надійшов до регулятора 19 січня. У заявці не конкретизується, які саме активи мають бути передані, проте видання Forbes припускає, що мова йде про телеком-вежі, які досі не були консолідовані під управлінням UNS.

Цікава деталь: це вже друга спроба UTC отримати контроль над цими активами. Перша заявка також подавалася до АМКУ, однак точна дата її подання не розголошується.

Інвестиційні аналітики, опитані Forbes, вважають, що справжня ціль угоди – не просто передача активів, а створення єдиної вежової компанії з подальшим її продажем зовнішньому інвестору.

"Для активу з EBITDA близько $50 мільйонів і дисконтом 15-20% сума при продажу може складати близько $300 мільйонів", – пояснює один з аналітиків.

За інформацією топменеджера однієї з компаній на ринку, у разі схвалення АМКУ Veon і Vodafone отримають по 50% часток у об'єднаній структурі. Саму угоду в компаніях характеризують радше як "синергію", а не поглинання.

Стратегія Veon: позбутися веж по всьому світу

Цей крок вписується в довгострокову стратегію Veon. Ще в грудні 2021 року холдинг оголосив про наміри продати вежові активи в Україні, Пакистані та Бангладеші до кінця 2023 року.

Угоди щодо останніх двох країн були успішно закриті протягом 2024-2025 років:

• Пакистан – $543 мільйони
• Бангладеш – $100 мільйонів

Раніше Veon також позбувся своїх веж у росії. Таким чином, Україна залишається одним з останніх ринків, де холдинг все ще володіє інфраструктурними активами.

Позиція компаній

Vodafone Україна обережно коментує ситуацію. Директор зі стратегії Дмитро Пономаренко підкреслює, що "жодних обов'язкових до виконання угод" між Vodafone, Veon та UTC наразі не існує.

Водночас він зазначає, що оператор розглядає "усі шляхи підвищення ефективності використання інфраструктури, у тому числі шляхом її об'єднання з іншими учасниками ринку".

"Усі подальші дії залежать від отримання погодження регуляторних органів і органів корпоративного управління", – додав Пономаренко.

Veon уникає прямих коментарів щодо купівлі та подальшого продажу веж, натомість акцентує увагу на загальній стратегії компанії.

"У довгостроковій перспективі жодна телекомунікаційна компанія не може дозволити собі мати власну інфраструктуру", – йдеться у відповіді пресслужби на запит Forbes, з уточненням, що компанія "зберігає прихильність до стратегії легких активів".

Концепція "легких активів" передбачає, що телекомунікаційні оператори концентруються на своїй основній діяльності – наданні послуг зв'язку клієнтам, а інфраструктурні активи (вежі, обладнання) виносять в окремі компанії або продають спеціалізованим операторам.

Переваги такого підходу:

• Вивільнення капіталу для інвестицій у мережу та послуги
• Зменшення операційних витрат на обслуговування інфраструктури
• Можливість орендувати місця на вежах на конкурентних умовах
• Фокусування на клієнтському бізнесі

Цю модель активно використовують великі телеком-компанії по всьому світу, передаючи вежі спеціалізованим towerco (tower companies) – компаніям, які професійно займаються управлінням телекомунікаційною інфраструктурою.

Наразі доля угоди залежить від рішення Антимонопольного комітету України, який має оцінити, чи не призведе об'єднання до обмеження конкуренції на ринку.

Якщо АМКУ схвалить операцію, наступним кроком стане фактичне злиття вежових бізнесів двох операторів з розподілом часток 50/50. Після цього, за припущеннями аналітиків, об'єднана компанія може бути виставлена на продаж зовнішнім інвесторам за оціночною вартістю близько $300 мільйонів.

Такий сценарій дозволить обом операторам монетизувати свої інфраструктурні активи, продовжуючи при цьому користуватися ними на умовах довгострокової оренди.

Для українського телеком-ринку ця угода може стати прецедентом консолідації інфраструктурних активів та появи потужного незалежного оператора веж, який надаватиме послуги всім мобільним операторам країни.

Поки телеком-гіганти оптимізують фізичну інфраструктуру, науковці заглиблюються в цифрову взаємодію людей із технологіями. Дослідники з Оксфордського університету спільно з Берлінським університетським альянсом з'ясували, що наше ставлення до штучного інтелекту безпосередньо залежить від нашого психотипу. Виявилося, що кожна людина має індивідуальні особливості характеру, які формують її власну мотивацію та стиль спілкування з чат-ботами. Таким чином, взаємодія з ШІ стає своєрідним дзеркалом нашої особистості, визначаючи, чи шукаємо ми в ньому професійного помічника, чи просто цікавого співрозмовника.

Читайте ще:

• Інформаційна гігієна: як опанувати навички самостійного редагування в епоху безперервних новин.
• Енергія майбутнього: розробка інноваційних батарей для електрокарів, що гарантують підвищену безпеку та тривалий термін експлуатації.
• Цифрова безпека: чи надійні менеджери паролів і чи варто довіряти алгоритмам доступ до своїх фінансів.