Що буде, якщо не платити кредит під час війни: реальні наслідки для позичальника у 2026 році

Під час війни фінансове становище багатьох українців суттєво змінилося. Природно, що втрата роботи, переїзд, мобілізація чи зниження доходів ускладнили внесення платежів за кредитами. Тому багатьох цікавить — які можуть бути наслідки несплати під час дії воєнного стану?

Розбираємося, що станеться у разі невиконання кредитних зобовʼязань та що робити, якщо платити немає можливості.

Що каже закон

Загальне правило під час воєнного стану залишається незмінним: позику необхідно повернути відповідно до умов договору.

Водночас законодавство передбачає кілька механізмів захисту позичальників.

Зокрема, пункт 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1734-VIII запроваджує механізм обовʼязкової реструктуризації на період воєнного стану. Однак він застосовується лише до окремих категорій кредитів, укладених до 24 лютого 2022 року, і лише за одночасного виконання визначених законом умов.

Скористатися таким правом можуть позичальники, які:

• Проживають або проживали на територіях, де ведуться чи велися бойові дії

• Проживають на тимчасово окупованих територіях

• Були змушені залишити такі території через бойові дії чи окупацію.

Також законодавством передбачені гарантії для військовослужбовців, полонених, зниклих безвісти та членів їхніх сімей. Відповідно до пункту 6-2 розділу IV Закону №1734-VIII, після подання підтвердних документів кредитор і колекторська компанія повинні припинити взаємодію з таким позичальником щодо врегулювання заборгованості на період воєнного стану.

Окремі гарантії визначено законом для мобілізованих військовослужбовців, резервістів та призваних на службу в особливий період. Стаття 14 Закону №2011-XI (п. 15) надає цим категоріям право не сплачувати відсотки, штрафи та пеню за позиками.

Крім того, відповідно до ст. 21. ч. 2 (абз. 2) Закону №1734-VIII сукупний розмір штрафних санкцій за прострочення не може перевищувати 50% від суми отриманих кредитних коштів (діє для всіх позичальників).

Що реально станеться, якщо не платити

1. Нарахування штрафів та підвищеної ставки

Після виникнення прострочення кредитор продовжує нараховувати відсотки відповідно до договору. Якщо кредит оформлювався за акційною ставкою, після завершення акції починає діяти стандартна ставка. Також можуть застосовуватися штрафи.

2. Нагадування про борг

Якщо прострочення триває, кредитор переходить до так званого soft collection — мирного врегулювання заборгованості. Це можуть бути телефонні дзвінки, SMS, повідомлення у месенджерах чи електронні листи.

Прострочення платежу не означає, що кредитор може турбувати вас без обмежень. Стаття 25 Закону №1734-VIII встановлює правила комунікації з боржниками:

• Особисті зустрічі можливі лише за згодою позичальника та тільки в проміжку з 9:00 до 19:00

• Кредитор не має права телефонувати з 20:00 до 9:00, у вихідні чи святкові дні

• Контактувати з позичальником дозволено не більш ніж 2 рази на добу

• Заборонено приховувати номер телефону або використовувати автоматичний додзвін понад 30 хвилин на день

• Заборонено погрожувати, шантажувати та надсилати повідомлення, що імітують рішення суду або виконавчої служби.

3. Передача боргу колекторам

Якщо домовитися не вдалося, кредитор може передати право вимоги іншій компанії або залучити колекторів.

Для колекторських компаній діють ті самі обмеження щодо взаємодії з позичальником. Також колектори повинні бути внесені до реєстру НБУ.

4. Псування кредитної історії

Інформація про прострочення передається до бюро кредитних історій в перші дні після його виникнення. Такі записи можуть зберігатися до 10 років після закриття кредиту.

У майбутньому це може ускладнити отримання нових позик.

5. Суд і виконавче провадження

Якщо врегулювати ситуацію не вдалося, кредитор має право звернутися до суду. Після набрання рішенням законної сили справа переходить до виконавчої служби.

У межах виконавчого провадження можливі:

• Арешт банківських рахунків
• Арешт майна
• Утримання частини доходу.

Що робити, якщо немає змоги платити

Найгірше рішення — ігнорувати кредитодавця. Насправді фінансовим компаніям вигідніше домовитися про новий графік погашення, ніж витрачати ресурси на судове стягнення. Тому, якщо ви розумієте, що не зможете внести платіж вчасно, відразу починайте діяти:

1. Повідомте кредитора про вашу ситуацію

2. Подайте заяву із проханням про реструктуризацію чи пролонгацію

3. Перевірте правильність нарахувань — якщо штрафи перевищують встановлені законом межі, їх можна оскаржити

4. Якщо кредитор або колектори застосовують незаконний тиск, зберігайте записи листувань чи дзвінків та звертайтеся зі скаргою до НБУ.

Де краще за все брати кредити?

Якщо вам потрібна позика, оформлюйте її лише в ліцензованих фінансових компаніях, які працюють під наглядом Нацбанку. Такі кредитодавці зобовʼязані дотримуватися вимог законодавства щодо захисту прав споживачів та виконувати правила етичної взаємодії у разі прострочення.

Список ліцензованих НБУ установ можна знайти на сторінці https://www.ipay.ua/ua/kredyty-online. Тут можна в одному місці переглянути різні пропозиції з детальним описом умов кредитування, щоб прийняти більш зважене фінансове рішення.