Торшник, басаман, кріс та ринка: що означають ці діалектизми полтавської говірки

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Так говорять на Івано-Франківщині: що означають діалектизми коцик, лижби, лайдак та мричка

Деталі

Поговорімо про південно-східне наріччя української мови, а саме про наддніпрянську говірку, яка поширена на території сучасних Київської, Полтавської, Черкаської та Сумської областей.

Поділимось з вами чотирма словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначеного регіону: торшник, басаман, кріс та ринка. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Підказка: головне фото цієї новини вказує на значення одного з цих діалектизмів.

Якщо ви визначилися зі своїми варіантами значень цих слів, звірмо їх з правильними: Торшник (наголос на перший склад) – це маленька будівля, у якій зберігають реманент та матеріали, щось на зразок компактного сараю. Басаман (наголос на третій склад) – це слід на шкірі від удару, синяк. Кріс – так називають рушницю чи гвинтівку. Ринка (наголос на перший склад) – це каструлька чи миска, яка розширюється знизу догори, зазвичай глиняна, але так можуть називати просто будь-яку катструльку.

Ми часто використовуємо заперечний дієприслівник "не дивлячись" як синонім до слова "всупереч", але це не завжди доречно. Пояснюємо, у яких випадках можна сказати "не дивлячись", а в яких випадках його краще не використовувати.