Відволож, косовиця, бредун та сірець: що означають ці діалектизми Харківщини

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Торшник, басаман, кріс та ринка: що означають ці діалектизми полтавської говірки

Деталі

Поговорімо про південно-східне наріччя української мови, а саме про слобожанську говірку, яка поширена на території частин сучасних Харківської, Луганської та Сумської областей.

Поділимось з вами чотирма словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначеного регіону: відволож, косовиця, бредун та сірець. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Підказка: головне фото цієї новини вказує на значення одного з цих діалектизмів.

Якщо ви зробили свої "ставки" на значення цих слів, тепер порівняйте ваші варіанти із правильною відповіддю: Відволож (наголос на перший склад) – це відлига. Косовиця (наголос на третій склад) – так називають жнива або просто процес косіння трави. Бредун (наголос на другий склад) – так на Слобожанщині можуть називати ведмедя, а іншу лісову тварину, зайця, у цьому регіоні можуть називати сірець (наголос на другий склад).

Ми часто використовуємо заперечний дієприслівник "не дивлячись" як синонім до слова "всупереч", але це не завжди доречно. Пояснюємо, у яких випадках можна сказати "не дивлячись", а в яких випадках його краще не використовувати.