30 років по тому…. майже. Як змінилася збірна Норвегії

Meta.ua разом із беттінг-партнером betking представляє серію матеріалів, присвячених ЧС-2026, який відбудеться у США, Канаді та Мексиці.

Три збірні, які зіграють на ЧС-2026, повернулися на нього майже через 30 років — востаннє вони грали на мундіалі 1998 року у Франції, першому чемпіонаті світу, який подивився автор цих рядків. Цим матеріалом ми розпочинаємо цикл із порівнянь сили складів цих збірних у 1998 та 2026 роках за іменами та клубним представництвом. Перший матеріал присвячений збірній Норвегії.

ЧС-98 став для норвежців другим поспіль. У 1994 році на полях США скандинави посіли четверте місце в групі Е зі збірними Мексики, Ірландії та Італії - мексиканців мінімально обіграли, італійцям мінімально програли при тому, що півтора тайму грали в більшості після видалення воротаря збірної Італії Джанлуки Пальюки, а з 00:00. Через чотири роки збірна Норвегії вийшла з групи, обігравши по ходу команду Бразилії, на той момент чинних чемпіонів світу. А в 1/8 фіналу скандинави знову мінімально поступилися своїм «старим знайомим» з Апенінського півострова.
Як вони прийшли відбір тоді і зараз

У кваліфікації чемпіонату світу 1998 року збірна Норвегії впевнено виграла свою групу, де її суперниками були команди Угорщини, Фінляндії, Швейцарії та Азербайджану. При цьому скандинави не зазнали жодної поразки і лише двічі втратили очки — зіграли внічию в Осло з Фінляндією та у Будапешті з Угорщиною. І в цих матчах норвежці пропустили єдині два голи за весь відбір при 21 забитому

Відбір на чемпіонат світу 2026 року збірна Норвегії пройшла взагалі без втрат. Вісім перемог у восьми матчах, у тому числі двічі розгромили Італію, 37 забитих голів при п'яти пропущених і Ерлінг Холан з 16 забитими голами став найкращим снайпером європейської кваліфікації.

Воротарі

На чемпіонат світу 1998 року основним воротарем поїхав 33-річний ветеран Фруде Грудос з англійського «Тоттенхема», а також 24-річний Томас Міре з «Евертоона» та ще один голіпер «Тоттенхема», 20-річний Еспен Бордсен. Грудос перебрався до Англії в 1996 році в Челсі, де швидко програв конкуренцію Еду де Гую і перебрався до «Тоттенхема». Але там капітан збірної Норвегії взагалі став лише третім воротарем після Іена Уокера і Бордсена. У сезоні 1997/98, який лондонці завершили на 14-му місці, Грудос не зіграв жодного матчу та влітку відбув у німецький «Шальке», де також сів на лаву. Бордсен провів у «шпорах» чотири сезони і також не зміг посунути Уокера. На відміну від своїх колег, Мірі приїхав на ЧС-98 у статусі беззастережно основного воротаря «Евертона», який став 17-м за підсумками сезону АПЛ-97/98, але весь мундіаль просидів на лаві запасних.

На ЧС-2026 у складі збірної Норвегії їдуть 35-річний Ер'ян Ніланн з іспанської "Севільї", 23-річний Сандер Тангвік з німецького "Гамбурга" та 28-річний Егіл Селвік з англійського "Уотфорда", середняка Чемпіоншипа. Ніланн у сезонах 2023/24 та 2024/25 був беззастережно основним воротарем нервіонців, але цього сезону, після оренди з «Ньюкасла» Одіссеаса Влаходімоса, сів на лаву — всього сім матчів у всіх турнірах. Сама ж «Севвілья» виборювала виживання в Ла Лізі. Тангвік перейшов у «Гамбург» взимку з «Русенборга», де був основним два сезони, але за німецький клуб зіграв лише один матч, проти «Байєра» в останньому турі Бундесліги, де відбив пенальті - «Гамбург» на той час вже давно вирішив свої турнірні завдання, завершивши сезон а. І тільки Селвік у нинішньому сезоні зміг закріпитися у статусі основного воротаря «Уотфорда», ось тільки самі «шершні» провели дуже посередній сезон у Чемпіоншипі, де посіли 16-те місце.

Захисники

Костяком захисту збірної Норвегії на ЧС-98 були гравці з лідерів АПЛ: Гуннар Халле з «Лідса», Ронні Юнсен та Хеннінг Берг з «Манчестер Юнайтед», Стіг Інге Бьорнебі з «Ліверпуля», а також Дан Егген з іспанської «Сельти». Халле та Бьорнебі були основними гравцями своїх клубів, а Юнсену та Бергу в МЮ довелося витримувати конкуренцію. Проте Берг у сезоні 97/98 зіграв 30 матчів, а Юнсен — 28. Егген у «Сельті», яка провела свій найкращий майже за 30 років сезон, ставши шостим у Ла Лізі, теж був гравцем основної обойми — 25 матчів, у яких забив два голи.

На підхваті цього квінтету були лідери Руссенборга Вегард Хеггем і Ерік Хофтун, а також основний центральний захисник австрійського Ласка Відар Рісет. Хеггем після ЧС-98 перейшов до «Ліверпуля», де провів два хороші сезони.

У збірній Норвегії зразка ЧС-2026 в основі також є футболісти з англійських клубів, але скромніші, ніж були три десятиліття тому. Крістоффер Айєр із середняка АПЛ «Брентфорда» та Давид Вольф із «Вверхемптону», який вибув у Чемпіоншип, в якому грає «Дербі Каунті» Сондре Лангоса. Уся трійця — гравці основної обойми своїх клубів, але жоден із них цього сезону не зіграв більше 25 матчів. Те саме можна сказати і про трьох гравців з італійської Серії А. Лео Естігор та Маркус Педерсен були основними в середняках-аутсайдерах «Джженоа» та «Торіно», а «Болоньє», в якій Турб'єрн Хегген також був основним, зовсім не вистачило до виходу до Єврокубки.

Найсильніша ланка в обороні нинішньої збірної Норвегії — універсал Юліан Рієрсоон, який у складі дортмундської «Борусії» став віце-чемпіоном Німеччини і вийшов у плей-офф Ліги Європи — і був беззаперечним основним гравцем «чорно-жовтих». Як і в 98-му, на ЧС-2026 їдуть двоє захисників з лідерів чемпіонату Норвегії - лідери "Буде-Глімт" Фрерік Б'єркан та ставангерського "Вікінга" Хенрік Фальхенер.

Півзахисники

Півзахист збірної Норвегії в 98-му році виглядав не настільки переконливо, як захист. Її лідерами тоді були Ейвін Леонардсен із «Ліверпуля» та Х'єтіл Рекдал із німецької «Герти». Леонардсен влітку 1997 року прийшов до «Ліверпуля» з «Вімблдону» і одразу став основним — у сезоні 97/98 у складі «червоних» норвежець зіграв 36 матчів, у яких забив шість голів. Рекдаль у «Герті», яка тоді була середняком Бунесліги, також був гравцем основи — 28 матчів та три голи. При цьому він справно забивав за збірну, ставши одним із найкращих її снайперів у відборі на французький мундіаль.

Разом з Леонардсеном і Рекдалом до Франції поїхали Ерік Мікланн з грецького «Панатинаїкоса», Ян Івар Якобсен і Роар Странн з «Русенборга» та її нинішній головний тренер Столе Сулбаккен, який сезон 97/98 почав у «Вімблдоні», де конфліктував. «Ольборг» - гравці досвідчені, якісні, але зірок з неба не вистачали.

У нинішній збірній Норвегії ситуація в якійсь мене схожа. Є двоє гравців із топ-клубів — капітан команди Мартін Едегор із «Арсеналу» та Антоніо Муса із «РБ Лейпцигу», який посів третє місце за підсумками сезону в Бундеслізі. Обидва – лідери у своїх клубах, а Едегор – і у збірній. Сюди ж можна додати і представників португальської «Бенфіки» Фредріка Аушнеса та Андреаса Шелдерупа, а також Оскара Бобба та Сандера Берге з «Фулхема», хоч «котедери» і були лише середняком АПЛ, а Бобб зіграв за них лише 13 матчів. Та й тезка легенди джазу Телоніус Осгор провів прикрасний сезон у шотландських «Рейнджерс» та увірвався до збірної, у складі якої забив п'ять голів у шести зустрічах.

При цьому на чемпіонат світу 2026 поїдуть і гравці з простіше клубів, хоч і італійських — Мортен Тушбі з «Кремонезе», який вибув у Серію В, і Крістіан Туштведт з «Сассуоло», який за підсумками сезону в Серії А посів 11-е місце. Тушбі при цьому зіграв лише десять матчів. Також до складу збірної увійшли двоє лідерів півзахисту «Буде-Глімта» Патрік Берг та Йєнс Петтер Хауге. Останній нещодавно з німецьким «Айнтрахтом» виграв Лігу Європи.

Форварди

На чемпіонат світу 1998 у складі збірної Норвегії поїхали одразу п'ять форвардів, зокрема головні зірки скандинавської збірної Туре Андре Флу з «Челсі» та Уле Гуннар Сулшер з «Манчестер Юнайтед». Флу тоді був абсолютним лідером атак «синіх», з якими виграв Кубок Кубків і Кубок Ліги, а Сулшер провів не найкращий свій сезон — всього дев'ять голів у 30 матчах за МЮ і вперше за багато років «краясні дияволи» залишилися без трофеїв. Але за збірну Уле Гуннар забивав справно.

Також до Франції поїхали лідери німецького «Вердера» та англійського «Саутхемптона» Ховард Фло та Егіл Естенстаад. Флу-середній із «Вердероом» посів сьоме місце у Бундеслізі, а «святі» Естенстада були міцним середняком АПЛ, а сам норвежець забив 11 голів у 31 матчі за сезон. П'ятим форвардом норвежців на ЧС-98 був старший із трьох Флу - Естен, який тоді грав за норвезький "Стремсгудсет".

Атака нинішньої збірної Норвегії відома всім — Ерінг Ханн з англійського «Манчестер Сіті» та Александер Серлот з іспанського «Атлетико» Мадрид — найкращі снайпери збірної, одні з найкращих форвардів світу, лідери своїх клубів, одних із найсильніших у Європі. Окрім них, проте, до Північної Америки поїде лише Юрген Странн Лашен із «Крістал Пеласа», який цього сезону дістався фіналу Ліги конференцій. Странн Лашен, однак, за «орлів» забив лише чотири голи у 21 матчі.

***

Отже, воротарські лінії збірних Норвегії зразка 98 та 2026 років можна назвати приблизно однаковими за силою. Основні воротарі — резервісти у своїх клубах із чемпіонатів топ-5, з поправкою на те, що Ніланн, на відміну від Грудоса, якийсь ігровий час таки отримав. А їхні дублери — такі ж резервісти чи головні воротарі далеко не найсильніших клубів.

Захист нинішньої збірної Норвегії за іменами не такий значний, як у 98-му році — гравці лідерів АПЛ проти гравців її ж та італійських середняків та аутсайдерів — це говорить саме за себе. З поправкою на Рієрсон. Півзахист навпаки — цікавіше виглядає у збірної нинішнього скликання. Так, у ній теж не так багато гравців із топ-клубів та топ-чемпіонатів, але вистачає футболістів із «колотопів».

Порівнювати лінії атаки складно. З одного боку зараз у збірній Норвегії одні з найкращих форвардів світу, але й Сульшер із Туре Андре Флу були топ-форвардами. При цьому поряд з ними були лідери не останніх клубів АПЛ та Бундесліги, а у Холанна та Серлота на підстрахування лише резервіст не останнього клубу АПЛ.

За іменами та клубами збірна Норвегії зразка 1998 року виглядала все-таки трохи сильнішою за нинішню — в основному за рахунок сильнішої лінії захисту. Але нинішня збірна з лишком може компенсувати це півзахистом та атакою. У 1998 році збірна Норвегії вийшла у плей-офф і вибула в 1/8 фіналу, поступившись у рівному матчі команді Італії. Можливо, нинішнє покоління зможе покращити цей результат — це їм цілком під силу.

РЕКЛАМА 21+

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.

ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024). Строк дії ліцензії 5 років.