Реал знову випередив Барселону: як змінювався історичний баланс перемог в Ель Класіко

Мадридський «Реал» знову став найуспішнішим клубом в історії Ель Класіко за кількістю перемог. 25 жовтня команда Жозе Моурінью обіграла «Барселону» на «Камп Ноу» з рахунком 2:1 та вийшла вперед у загальному балансі офіційних протистоянь – 107 перемог проти 106 у каталонців.

Перед зустріччю суперники мали абсолютну рівність: по 106 перемог та 52 нічиї у 264 матчах. Такий баланс встановився 10 травня 2026 року, коли «Барселона» перемогла мадридців із рахунком 2:0 та зрівнялася з принциповим суперником уперше за тривалий період.

Утім, історичний паритет протримався лише до наступного Ель Класіко. Дубль Кіліана Мбаппе приніс «Реалу» перемогу та дозволив повернути одноосібне лідерство в протистоянні, яке триває вже 124 роки.

Цікаво, що за цей час перевага неодноразово переходила від одного клубу до іншого. У першій половині XX століття успішніше виступав «Реал», у 1980-х та 1990-х «Барселона» почала скорочувати відставання, а в епоху Ліонеля Мессі та Кріштіану Роналду каталонці суттєво покращили свою статистику.

Особливо важливими в історії Ель Класіко стали тренерські протистояння Пепа Гвардіоли та Жозе Моурінью, серії перемог Зінедіна Зідана, Карло Анчелотті й Гансі Фліка.

107:106 – новий історичний баланс Ель Класіко

Після матчу 25 жовтня 2026 року статистика офіційних протистоянь двох іспанських грандів має такий вигляд:

У відсотковому співвідношенні мадридці виграли 40,4% зустрічей, каталонці – 40%, а ще 19,6% матчів завершилися внічию.

Таким чином, після понад двох із половиною сотень поєдинків між командами залишається різниця лише в одну перемогу.

Водночас важливо враховувати особливості історичної статистики.

До загального підрахунку включають зустрічі чемпіонату Іспанії, Кубка країни, Суперкубка, Кубка ліги, європейських турнірів і матч Кубка коронації 1902 року.

Останній турнір не має офіційного статусу в сучасній системі Королівської іспанської футбольної федерації, але традиційно враховується в історичних підрахунках Ель Класіко обох клубів.

Товариські матчі до наведеної статистики не входять.

Реал упевненіше виступає в Ла Лізі, Барселона – у Кубку Іспанії

Якщо розділити всі Ель Класіко за турнірами, можна побачити цікаву закономірність.

«Реал» має перевагу в чемпіонаті Іспанії та Суперкубку країни.

Натомість «Барселона» частіше перемагала мадридців у Кубку Іспанії.

Баланс за турнірами станом на 26 жовтня 2026 року:

Особливо цікаво, що в Ла Лізі мадридці випереджають каталонців уже на чотири перемоги.

Однак у Кубку Іспанії ситуація протилежна: «Барселона» має чотири перемоги переваги.

Таким чином, майже повна рівність загального балансу пояснюється тим, що клуби в різні історичні періоди успішніше виступали в різних змаганнях.

Від 1902 року до Ді Стефано: як Реал створив історичну перевагу

Перша зустріч майбутніх принципових суперників відбулася 13 травня 1902 року в Мадриді.

Тоді «Барселона» перемогла з рахунком 3:1 у Кубку коронації.

Проте після створення чемпіонату Іспанії в 1929 році ситуація почала змінюватися.

У першому Ель Класіко в історії Ла Ліги мадридці перемогли каталонців на виїзді з рахунком 2:1.

Утім, «Барселона» виграла матч-відповідь – 1:0 та стала першим чемпіоном Іспанії.

У 1930-х роках «Реал» поступово захопив ініціативу.

Особливо показовим став сезон-1934/35. Спочатку каталонці розгромили мадридців із рахунком 5:0, проте вже в наступному очному матчі зазнали принизливої поразки – 2:8.

У 1943 році «Реал» здобув найбільшу перемогу за всю історію протистояння – 11:1 у Кубку Іспанії.

Однак справжня епоха домінування мадридців розпочалася після переходу Альфредо Ді Стефано в 1953 році.

Аргентинець став лідером команди, яка виграла п'ять Кубків європейських чемпіонів поспіль.

Саме в цей період «Реал» суттєво збільшив перевагу в Ель Класіко.

У 1950-х роках мадридці здобули 13 перемог проти 11 у «Барселони».

У наступному десятилітті перевага стала ще відчутнішою – 14 перемог проти дев'яти.

1960-ті: сім перемог Реала поспіль

Однією з найуспішніших епох мадридського клубу в Ель Класіко стали 1960-ті роки.

Під керівництвом Мігеля Муньйоса «Реал» домінував не лише в чемпіонаті Іспанії, а й у протистояннях із «Барселоною».

Із квітня 1962 року до лютого 1965-го мадридці виграли сім Ель Класіко поспіль.

Це найдовша переможна серія одного клубу в історії офіційних протистоянь.

За цей час «Реал» неодноразово впевнено перемагав каталонців, а серед головних героїв команди були Ді Стефано, Ференц Пушкаш та Пако Хенто.

Серія із семи перемог досі залишається неперевершеною.

Для порівняння, «Барселона» у своїй найкращій серії вигравала п'ять офіційних Ель Класіко поспіль – із грудня 2008-го до листопада 2010 року.

Таку саму серію з п'яти перемог мав «Реал» у 2020–2022 роках.

Епоха Кройфа: Барселона почала відігравати відставання

У 1970-х історія протистояння отримала новий поворот.

Переїзд Йогана Кройфа до «Барселони» у 1973 році кардинально змінив амбіції каталонського клубу.

Найвідомішим результатом тієї епохи стала перемога «Барселони» на «Сантьяго Бернабеу» з рахунком 5:0 у лютому 1974 року.

Це був один із найбільших розгромів мадридців на власному полі.

Проте за все десятиліття клуби здобули однакову кількість перемог в офіційних Ель Класіко – по вісім.

Справжній статистичний перелом настав у 1980-х роках.

Тоді «Барселона» виграла 15 очних матчів, тоді як «Реал» – лише дев'ять.

У 1990-х каталонці продовжили скорочувати історичне відставання.

Зокрема, команда Йогана Кройфа, відома як Dream Team, чотири рази поспіль ставала чемпіоном Іспанії – з 1991 до 1994 року.

У січні 1994-го «Барселона» розгромила «Реал» з рахунком 5:0 завдяки хет-трику Ромаріо.

Уже через рік мадридці відповіли аналогічною перемогою – 5:0, а три м'ячі забив Іван Саморано.

Проте за підсумками 1990-х каталонці знову виявилися успішнішими в Ель Класіко – 13 перемог проти десяти.

Як змінювалася перевага в різні десятиліття

Якщо розглядати всі офіційні турніри, історичний баланс за календарними періодами виглядає так:

Розподіл виконаний за календарними роками проведення матчів у межах історичного архіву 265 офіційних протистоянь.

Особливо цікавими є два десятиліття.

У 1960-х «Реал» мав суттєву перевагу, заклавши основу багаторічного лідерства.

Натомість у 2010-х «Барселона» здобула на шість перемог більше за мадридців і фактично ліквідувала значну частину історичного відставання.

За підсумками 2019 року каталонці навіть мали мінімальну перевагу в загальному балансі – 96 перемог проти 95.

У наступні роки ситуація знову змінилася.

Гвардіола проти Моурінью: коли Барселона домінувала найбільше

Окреме місце в історії Ель Класіко займає період роботи Пепа Гвардіоли в «Барселоні».

Іспанський тренер очолював каталонців із 2008 до 2012 року.

За цей час його команда провела 15 офіційних матчів проти «Реала».

Статистика виглядала вражаюче: дев'ять перемог, чотири нічиї та лише дві поразки.

Особливо запам'яталися два розгроми мадридців.

У травні 2009 року «Барселона» виграла на «Сантьяго Бернабеу» з рахунком 6:2.

А в листопаді 2010-го вже на власному полі знищила «Реал» Жозе Моурінью – 5:0.

До речі, саме протистояння Гвардіоли та Моурінью стало одним із найнапруженіших тренерських суперництв в історії світового футболу.

У 11 очних зустрічах між цими наставниками на чолі іспанських грандів Гвардіола здобув п'ять перемог, Моурінью – дві, ще чотири матчі завершилися внічию.

Проте португалець також мав визначні успіхи.

У фіналі Кубка Іспанії 2011 року «Реал» переміг «Барселону» завдяки голу Кріштіану Роналду в додатковий час.

А у квітні 2012 року мадридці здобули виїзну перемогу 2:1 у чемпіонаті, яка стала важливою на шляху до титулу Ла Ліги.

Переможний м'яч знову забив Роналду.

Зідан, Анчелотті та Флік: хто найуспішніше грав в Ель Класіко?

Після завершення епохи Гвардіоли та Моурінью протистояння продовжило змінюватися.

Зінедіна Зідана часто називають одним із найуспішніших тренерів «Реала» в матчах проти «Барселони».

За два періоди роботи на чолі мадридського клубу француз провів 11 Ель Класіко.

Його команда здобула шість перемог, тричі зіграла внічию та двічі поступилася.

Особливо успішно мадридці виступали проти каталонців у період із 2020 до 2021 року.

Натомість Карло Анчелотті за два періоди роботи в «Реалі» виграв дев'ять офіційних Ель Класіко.

Стільки ж перемог мав Гвардіола на чолі «Барселони».

Ще одним визначним тренером став Гансі Флік.

Німець очолив каталонців у 2024 році та одразу встановив незвичайну серію.

У сезоні-2024/25 «Барселона» перемогла мадридців у всіх чотирьох офіційних зустрічах.

Серед них були розгром 4:0 у Мадриді, перемога 5:2 у Суперкубку Іспанії та успіх 3:2 у фіналі Кубка країни.

До жовтневого Ель Класіко 2026 року Флік мав шість перемог у семи протистояннях із «Реалом».

Тепер його статистика становить шість перемог і дві поразки.

У Моурінью після повернення до мадридського клубу загальний показник також змінився.

За два періоди роботи португалець провів 18 матчів проти «Барселони»: шість перемог, шість нічиїх та шість поразок.

Таким чином, перемога 25 жовтня дозволила Моурінью зрівняти загальну кількість перемог і поразок в Ель Класіко.

Статистика найвідоміших тренерів у протистояннях:

Мессі проти Роналду: хто найбільше вплинув на історію Ель Класіко?

Найрезультативнішим футболістом в історії Ель Класіко залишається Ліонель Мессі.

Аргентинець забив 26 голів у 45 офіційних матчах проти мадридського «Реала».

Особливо важливими були його виступи в період із 2009 до 2018 року, коли «Барселона» регулярно перегравала принципового суперника.

Одним із найвідоміших став матч 23 квітня 2017 року.

Тоді каталонці перемогли на «Сантьяго Бернабеу» з рахунком 3:2, а Мессі забив вирішальний м'яч на 90+2-й хвилині.

Цей гол став для аргентинця 500-м у складі «Барселони».

На другому місці в історичному рейтингу бомбардирів розташувалися одразу два футболісти «Реала».

Кріштіану Роналду та Альфредо Ді Стефано забили по 18 м'ячів.

Четверту позицію посідає Карім Бензема з 16 голами, а п'яту – Рауль, який відзначився 15 разів.

Найкращі бомбардири в історії Ель Класіко:

Мессі випереджає найближчих переслідувачів одразу на вісім м'ячів.

Проте за кількістю переможних голів ситуація складніша, адже різні статистичні бази по-різному визначають вирішальний м'яч у матчах із декількома змінами рахунку.

Тому доречніше пригадати конкретні голи, які безпосередньо визначали результати найважливіших Ель Класіко.

Роналду, Мессі, Беллінгем і Мбаппе: найвідоміші вирішальні голи

За останні 15 років одразу кілька футболістів ставали героями матчів завдяки результативним ударам наприкінці зустрічей.

Кріштіану Роналду – 2011 рік. У фіналі Кубка Іспанії проти «Барселони» португалець забив переможний м'яч на 103-й хвилині. «Реал» переміг 1:0 та здобув трофей.

Кріштіану Роналду – 2012 рік. У виїзному Ель Класіко португалець забив на 73-й хвилині, принісши мадридцям перемогу 2:1. Цей результат став важливим кроком до чемпіонського титулу.

Ліонель Мессі – 2017 рік. Аргентинець забив вирішальний м'яч на 90+2-й хвилині матчу на «Сантьяго Бернабеу». «Барселона» перемогла 3:2.

Джуд Беллінгем – 2023 рік. Англієць оформив дубль у виїзному Ель Класіко, а переможний гол забив у компенсований час. Мадридці виграли 2:1.

Джуд Беллінгем – 2024 рік. У домашньому протистоянні з каталонцями півзахисник знову забив переможний м'яч у компенсований час. «Реал» переміг 3:2.

Жуль Кунде – 2025 рік. Французький захисник відзначився на 116-й хвилині фіналу Кубка Іспанії та приніс «Барселоні» перемогу 3:2.

Кіліан Мбаппе – 2026 рік. Француз оформив дубль на «Камп Ноу», а другий гол забив на 87-й хвилині. Цей м'яч не лише приніс «Реалу» три очки, а й повернув клубу історичне лідерство в Ель Класіко.

Цікаво, що Мбаппе вже має вісім голів у семи офіційних матчах проти «Барселони» за «Реал».

Таким чином, француз поступово наближається до десятки найкращих бомбардирів в історії протистояння, хоча до показника Мессі йому ще далеко.

Як Барселона зрівнялася з Реалом у травні 2026 року

Окремо варто згадати останні два сезони, протягом яких історичне співвідношення перемог змінювалося особливо швидко.

Після призначення Гансі Фліка «Барселона» виграла чотири Ель Класіко поспіль у сезоні-2024/25.

Каталонці перемогли 4:0 і 4:3 у чемпіонаті, 5:2 у Суперкубку та 3:2 у фіналі Кубка Іспанії.

У наступному сезоні «Реал» зумів перервати цю серію, вигравши домашній матч Ла Ліги з рахунком 2:1.

Проте далі «Барселона» знову почала перемагати.

У січні 2026 року команда Фліка здобула Суперкубок Іспанії після перемоги над мадридцями з рахунком 3:2.

А 10 травня каталонці виграли 2:0 у чемпіонаті, оформивши титул Ла Ліги та зрівнявшись із «Реалом» за кількістю перемог в історії протистояння.

Це стало одним із головних статистичних досягнень сезону.

Адже після 264 офіційних зустрічей команди мали абсолютно однаковий показник – по 106 перемог.

Однак уже наступний матч знову змінив ситуацію.

Мбаппе повернув Реалу історичне лідерство

25 жовтня 2026 року «Барселона» приймала «Реал», маючи дев'ять перемог у дев'яти стартових турах чемпіонату Іспанії.

Каталонці могли встановити абсолютний рекорд Ла Ліги за найкращим стартом сезону, проте мадридці зруйнували їхні плани.

Мбаппе відкрив рахунок на 41-й хвилині, скориставшись помилкою оборони господарів.

Після перерви Рафінья зрівняв рахунок, але на 87-й хвилині француз знову відзначився та приніс «Реалу» перемогу 2:1.

Особливо важливим став і виступ українського воротаря Андрія Луніна, який замінив хворого Тібо Куртуа та здійснив кілька результативних сейвів.

У другому таймі українець навіть отримав капітанську пов'язку після заміни Федеріко Вальверде.

Ця перемога мала одразу кілька історичних наслідків.

По-перше, «Реал» перервав ідеальний старт «Барселони» в Ла Лізі.

По-друге, мадридці завершили домашню переможну серію каталонців, яка налічувала 23 матчі чемпіонату.

По-третє, команда Жозе Моурінью знову вийшла вперед у загальній статистиці Ель Класіко.

Тепер баланс становить 107:106 на користь мадридців.

Чому боротьба за історичне лідерство лише починається?

За 124 роки Ель Класіко перетворилося на протистояння, в якому практично неможливо визначити постійного фаворита.

У середині XX століття «Реал» створив значну перевагу завдяки поколінню Ді Стефано, Пушкаша та Хенто.

У 1980-х і 1990-х «Барселона» почала скорочувати відставання, а епоха Гвардіоли та Мессі дозволила каталонцям досягти історичного лідерства наприкінці 2010-х.

Після відходу аргентинця мадридці знову почали вигравати частіше, але прихід Гансі Фліка повернув інтригу.

Шість перемог німецького тренера у семи перших Ель Класіко дозволили каталонцям наздогнати принципового суперника.

І лише дубль Кіліана Мбаппе у жовтні 2026 року знову повернув перевагу «Реалу».

Після 265 матчів команди розділяє лише одна перемога.

Це означає, що вже наступне Ель Класіко може вдруге за один сезон встановити абсолютну рівність в історичному протистоянні.

А поки що мадридський «Реал» знову має право називатися найуспішнішим клубом в історії офіційних Ель Класіко за кількістю перемог.