Від зникнення до бронзи УПЛ. Які українські клуби успішно відроджували після занепаду?

Полтавська «Ворскла» несподівано заінтригувала своїх уболівальників повідомленням про можливі зміни. Клуб, який втратив професійний статус через фінансові проблеми, натякнув на початок нового етапу у своїй історії.

«Ворскла. Новий етап. Дещо змінюється. Щось велике наближається… Ми готуємо те, на що Полтава давно чекала!» – йдеться в повідомленні клубної пресслужби.

За інформацією ЗМІ, розглядаються два можливі сценарії повернення. Перший передбачає погашення боргів і початок виступів на аматорському рівні, а другий – створення команди під новою назвою, за прикладом «Дніпра-1».

Однак жоден із цих варіантів наразі офіційно не підтверджений.

Для полтавського футболу можливе повернення «Ворскли» стало б важливою подією. Заснований у 1955 році клуб тривалий час виступав в українській еліті, а у 2009 році здобув Кубок України, сенсаційно перемігши «Шахтар» у фіналі завдяки голу Василя Сачка.

Історія українського футболу вже знає кілька випадків, коли відомі клуби після фінансового краху поверталися до професійних змагань і знову досягали високих результатів.

Кривбас – від зникнення до бронзи чемпіонату за чотири роки

Мабуть, найуспішнішим прикладом сучасного відродження є криворізький «Кривбас».

У 2013 році клуб, який раніше двічі вигравав бронзові медалі чемпіонату України та виступав у Кубку УЄФА, припинив професійні виступи через фінансові проблеми.

Протягом семи років Кривий Ріг залишався без команди з історичною назвою, доки у 2020-му не було оголошено про відродження «Кривбаса» на базі місцевого «Гірника».

Новий проєкт розпочав виступи у Другій лізі та стрімко просувався футбольною ієрархією. Уже у 2021 році команда піднялася до Першої ліги, а ще через рік повернулася до УПЛ.

Справжній прорив стався у сезоні-2023/24. Під керівництвом Юрія Вернидуба «Кривбас» посів третє місце в чемпіонаті, здобувши перші медалі після відродження та путівку до єврокубків.

Таким чином, лише за чотири роки клуб пройшов шлях від Другої ліги до бронзи української Прем'єр-ліги.

Карпати – повернення до еліти після фінансового краху

Схожу історію пережили львівські «Карпати». У 2020 році один із найвідоміших клубів Західної України через фінансові труднощі фактично припинив виступи в УПЛ, а згодом був розформований.

Проте вже тоді у Львові розпочали роботу над новим футбольним проєктом, який мав зберегти назву та традиції «зелено-білих».

Новостворені «Карпати» стартували в аматорському чемпіонаті, у сезоні-2021/22 виступали в Другій лізі, а згодом продовжили підйом у Першій.

У квітні 2024 року львів'яни достроково гарантували собі повернення до УПЛ, пройшовши шлях від аматорського футболу до найвищого дивізіону за чотири роки.

Хоча юридично йшлося про новий клуб, для вболівальників це означало повернення історичної назви на найвищий рівень українського футболу.

Верес – клуб, який відроджували самі вболівальники

Особливою є історія рівненського «Вереса», який у 2011 році втратив професійний статус через фінансові труднощі.

У 2015-му група ентузіастів та вболівальників ініціювала створення Народного клубу «Верес». До його розвитку долучалися звичайні прихильники команди, які прагнули повернути професійний футбол до Рівного.

І результат не змусив довго чекати.

У сезоні-2015/16 «Верес» посів друге місце в Другій лізі, наступного року став третім у Першій, а вже у 2017-му повернувся до УПЛ.

У першому ж сезоні після повернення рівняни фінішували шостими, потрапивши до чемпіонської групи.

Щоправда, фінансові та організаційні проблеми знову змусили команду опуститися до Другої ліги. Однак «Верес» зумів пройти цей шлях повторно й у 2021 році знову повернувся до еліти.

Металіст 1925 – новий клуб замість зниклої легенди

Ще один приклад збереження футбольних традицій пов'язаний із Харковом.

Після фінансового краху історичного «Металіста» у 2016 році група вболівальників і представників футбольної спільноти створила новий клуб – «Металіст 1925».

Команда розпочала виступи з аматорських змагань, поступово піднялася до професійних ліг і в 2021 році вперше пробилася до УПЛ.

Після вильоту у 2024-му харків'яни знову повернулися до еліти наступного сезону, а у чемпіонаті-2025/26 посіли рекордне для себе п'яте місце.

Влітку 2026 року клуб провів ребрендинг і змінив назву на «Харків».

Попри відсутність юридичної спадкоємності з історичним «Металістом», цей проєкт продемонстрував, що футбольні традиції міста можуть продовжуватися навіть після зникнення колишньої команди.

Дніпро-1 – срібні медалі, а потім новий крах

Історія «Дніпра-1» є водночас прикладом стрімкого успіху та нагадуванням про ризики подібних проєктів.

Після фінансового занепаду історичного «Дніпра», який у 2015 році грав у фіналі Ліги Європи, новий дніпровський клуб швидко пройшов шлях від Другої ліги до УПЛ.

У сезоні-2022/23 «Дніпро-1» навіть став віцечемпіоном України, поступившись лише «Шахтарю», та отримав можливість зіграти у кваліфікації Ліги чемпіонів.

Водночас юридично це був окремий клуб, який ФІФА не визнала правонаступником історичного «Дніпра».

На жаль, успіх виявився нетривалим. У 2024 році «Дніпро-1» через фінансові проблеми припинив виступи, попри четверте місце в попередньому чемпіонаті.

Ця історія показала, що навіть швидке повернення до футбольної еліти не гарантує клубу стабільного майбутнього.

Чи зможе Ворскла повторити успіх?

Приклади «Кривбаса», «Карпат» і «Вереса» доводять, що втрата професійного статусу не обов'язково стає остаточним завершенням історії футбольного клубу.

Однак успішне відродження потребує не лише відомої назви та підтримки вболівальників, а й стабільного фінансування, інфраструктури та довгострокового плану розвитку.

Наразі невідомо, який шлях обере «Ворскла» і чи вдасться взагалі реалізувати плани можливого повернення.

Проте український футбол уже неодноразово доводив, що навіть після багаторічної відсутності клуби здатні повертатися до еліти. А іноді – знову боротися за медалі та єврокубки.