Мінфін розкрив деталі оподаткування Bolt, Uber та Airbnb

Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №15111-д, який є частиною пакета вимог Міжнародного валютного фонду. Документ, що регулює оподаткування міжнародних цифрових платформ, отримав 234 голоси «за».

Законопроєкт пройшов суттєве доопрацювання перед винесенням у залу. Основні поступки та зміни у фінальній редакції:

• Жодних податків на вживані товари: Норми документа тепер не поширюються на продаж товарів, що вже були у вжитку.
• Захист даних: З тексту виключили пункти про створення спецрахунків та надання доступу до банківської таємниці.
• Орієнтація на «цифру»: Основний фокус залишається на діяльності великих цифрових майданчиків.

Народний депутат Ярослав Железняк позитивно оцінив прогрес у роботі над документом: «Це гарна ініціатива, і я із задоволенням її підтримав. А до другого читання ще доопрацюємо».

• Військовий збір не скасують після війни: Рада продовжила податок ще на три роки

Міністерство фінансів України презентувало ключові положення нового законопроєкту, який стане фундаментом для інтеграції вітчизняного цифрового ринку до ЄС та глобальної економіки. Регулювання торкнеться як українських, так і іноземних платформ, що надають послуги таксі, оренди житла та доставки.

Ключові нововведення та вигоди для користувачів

Головна зміна — впровадження міжнародного обміну даними (DAC7) та створення пільгового режиму для фізичних осіб, які заробляють через цифрові сервіси.

• Зниження податкового навантаження: Ставка ПДФО для самозайнятих осіб становитиме лише 5% замість нинішніх 18%.
• Автоматизація: Платформа (наприклад, Bolt чи Uber) сама виступатиме податковим агентом — нараховуватиме та сплачуватиме податки за користувача.
• Захист від зайвого оподаткування: Встановлено ліміт на продаж товарів до 2 тис. євро на рік. Разові некомерційні продажі (наприклад, власних вживаних речей) не оподатковуються.
• Свобода для оголошень: Електронні дошки оголошень, які лише рекламують товар без проведення платежів, під дію закону не підпадають.

Хто зможе скористатися спецрежимом? Спрощена система розрахована на осіб, які:

• Працюють без найманих працівників.
• Мають річний дохід до 7,2 млн грн (834 мінімальні зарплати станом на 2026 рік).
• Не торгують підакцизними товарами.

Основні спрощення та преференції. Законопроєкт усуває бюрократичні бар'єри, які раніше заважали легалізації цифрових доходів:

Без зайвих рахунків: Спеціальні банківські рахунки відкривати не потрібно.

Гнучкість для ФОП: Підприємцям дозволять здійснювати через платформи діяльність, що виходить за межі їхніх зареєстрованих КВЕДів.

Юридична безпека: Усунуто ризик перекваліфікації таких відносин у трудові, що захищає і платформи, і виконавців.

Зручність для нерезидентів: Спрощена звітність та можливість сплати податків в іноземній валюті.

Коли чекати на зміни? Більшість положень документа набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Проєкт реалізується за підтримки програми ЄС EU4PFM, що підтверджує його відповідність європейським стандартам управління фінансами.

Ця реформа фактично легалізує доходи тисяч українців, які працюють у сфері послуг, роблячи процес сплати податків майже непомітним.

Редакція meta.ua раніше повідомляла, що Рада прийняла закон про прискорення судочинства, а це шлях до ЄС через цифровізацію. Завдяки підтримці 250 народних обранців, 7 квітня закон № 14005 отримав статус офіційного документа. Його основна мета — покласти край тривалому очікуванню виконання судових рішень за допомогою переведення процедур у цифровий формат. Ухвалення цього євроінтеграційного акту є черговим свідченням адаптації української судової гілки до стандартів Європейського Союзу.

Ці зміни в судовому законодавстві відбулися на тлі активних реформ, що тривають цього тижня.