"Найважливіше – те внутрішнє світло": як дитяча казка стала елементом реабілітації військових

На тлі занурення у воєнний дефіцит електроенергії Україна занурюється також і в атмосферу Новоріччя. А це означає, що попри жорстокість цього світу чудесні дива також є в ньому. Астрономічно грудень – найтемніший місяць року. І саме тому на нього припадає найбільша кількість див. Адже в темряві зірки сяють яскравіше… І навіть, якщо ти не зірка – ти можеш сяяти добром!

Цього року ми вже втретє розпочинаємо святкування Новоріччя разом з більшістю християн світу за новоюліанським календарем з Дня Святого Миколая – 6 грудня. По Вкраїні відкрилися святкові ялинки та розпочалися дива. Одна з найбільш незвичайних святомиколаєвських подій сталася в Києві – тут навіть поліцейські перетворилися на чарівників…

Поліцейські охорони запросили родини військових, поліцейських ветеранів до арт-терапевтичної вистави, яка музикою, грою та інтерактивами допомогла дітям, розлученим війною з батьками, зблизитись та відновити світле тепло взаємодії.

"Ми реалізуємо соціальні ініціативи, які містять реабілітаційні елементи"

Авторка вистави – прес-секретарка Департаменту поліції охорони Анастасія Кудрицька. Актори – прес-секретарі поліції охорони Києва та Київщини. А музика – від оркестру Головного управління національної поліції у Київській області.

Насправді хотілося зробити для дітей, чиї батьки зараз на фронті, є ветеранами війни, або служать у підрозділах МВС, щось більше, ніж звичайне свято для дітей. Ми поєднали інтерактив, живу музику, гумор і щирі розмови — усе, щоб діти не просто подивилися казку, а відчули себе важливими, захищеними й почутими. Вони мали змогу допомагати акторам, підніматися на сцену. Хотілося, можливо, нагадати: світло зникає лише навколо — але ніколи всередині тих, хто вміє ним ділитися,

– розповідає Анастасія.

Ідея вистави виникла у Анастасії темним вечором, коли, звичайно ж, не було електричного світла. І це історія про пошук світла, але не лише буквального:

Найважливіше – те внутрішнє світло, яке кожен із нас носить у собі. Бо поки світимо ми самі, ми можемо ділитися цим теплом з іншими — підтримувати, оберігати й дарувати надію тим, кому вона зараз найбільше потрібна

Як повідомляє прес-служба Департаменту поліції охорони, подібні соціальні заходи для родин військових у них проводяться регулярно — від музикотерапії та арт-занять до майстер-класів і зустрічей підтримки.

На думку Анастасії, ми живемо у час, коли соціальна підтримка стала обов’язковою частиною життя цивільних:

Військові та ветерани повинні відчувати, що поруч є середовище, яке їх чує і бачить. Якщо ми можемо допомогти не лише робочими можливостями, а й теплом, увагою, корисними активностями — то це наш внесок у спільне майбутнє. Це не формальний обов’язок — це потреба робити добрі справи для тих, хто зробив так багато для України

"У нашій роботі акторська гра має місце бути"

Одним із головних персонажів казки став Капітан Безпечко, якого зіграв прес-секретар Поліції охорони Київщини Євгеній Амаріца.

Під час розмови Євгеній зізнається, що поєднання роботи у пресслужбі Поліції охорони та участі у виставі зовсім не стало для нього неочікуваною складністю:

Це перевтілення не було першим в житті для мене, адже я знайомий з грою на сцені та маю акторський досвід. Ну, і будемо відвертими: у нашій роботі акторська гра має місце бути. Є моменти, коли потрібно вміти стримувати емоції — зберігати спокій, витримку, впевненість навіть у складних ситуаціях, щоб підтримати людей і не поглибити їхній стрес. І навпаки — коли ми долучаємось до соціальних проєктів для дітей, ветеранів війни, людей з інвалідністю, важливо не просто бути присутніми, а вміти подати себе так, щоб подарувати теплу емоцію, не зачепити чиїхось переживань, створити атмосферу безпеки й довіри

Євгеній зізнається, що робота над роллю стала для нього способом по-новому поглянути на свою професію. Найскладнішим, каже він, було знайти баланс між серйозністю поліцейського та відкритістю, необхідною для взаємодії з дітьми:

Дуже цікаво було пропрацьовувати свого персонажа. Адже в ньому поєднались і серйозність, і легкість, і купа любові до оточуючих, а тим паче – дітей. Але разом з тим він надвідповідальний. І ось це поєднувати було найскладніше. Я вирішив іти за внутрішнім відчуттям, тому, мені здається, все вийшло

Євгеній працює на посаді прессекретаря Поліції охорони Київщини відносно недовго. До цього спробував себе в різних професійних напрямах, і саме цей досвід, каже він, сформував його як особистість та допоміг знайти себе у новій роботі:

На посаді я зовсім нещодавно – 5 місяців. Я людина, яка спробувала в житті багато напрямів. І мені здається, саме це допомогло мені побудувати той “об’єм” особистості, що я маю. Випав шанс спробувати себе в цій галузі – чому б і ні? Адже творчості тут точно є, де проявитись

Про гру у виставі він говорить із особливою теплотою. Виступ на сцені, каже Євгеній, став для нього можливістю подарувати людям емоційну паузу — час, коли можна хоч трохи видихнути:

Під час виступу я відчував чисту насолоду в прямому сенсі цього слова. У акторів існує головна мета, з якою вони йдуть на сцену – робити цей світ кращим. І якщо хоча б одна людина в залі посміхнулась, задумалась, провела гарно час з рідними – отже, ми там були не дарма. Моя мета була подарувати цим людям можливість відволіктись хоча б на 1 годину від того всього жахливого зовнішнього світу і занурити їх у казку. І мені здається, нам вдалося

Сила творчості у час війни

Сьогодні подібні ініціативи вже не є окремими проєктами ентузіастів — вони складаються в цілісну систему підтримки, яку МВС вибудовує для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. До прикладу, 10 грудня 2025 року Управління психологічного забезпечення МВС провело конференцію "Мистецтво як інструмент відновлення: потенціал арттерапії у роботі психологів системи МВС". Психологи, представники силових відомств та експерти з ЄС обговорювали сучасні підходи до відновлення, роль творчості у подоланні стресу та шляхи інтеграції арттерапії в роботу служб, які працюють із людьми, травмованими війною.

Паралельно МВС продовжує розвивати спеціальні проєкти для дітей військових. Цьогоріч до Дня захисту дітей було створено десять авторських аудіоказок, які озвучили поліцейські, прикордонники, нацгвардійці та рятувальники. Казки, написані українськими авторами, стали своєрідним містком між дітьми та їхніми захисниками, дозволивши голосам Героїв звучати для наймолодших у новому, світлому сенсі.

На тлі цих процесів новорічна казка, яку поставили поліцейські охорони, виглядає не просто волонтерською ініціативою — вона стає частиною ширшої тенденції. МВС формує цілісний напрямок, у якому мистецтво, гра, музика та творчість в цілому стають інструментами підтримки, терапії й відновлення для тих, хто живе з наслідками війни.

І, мабуть, наші герої мають рацію: відчуття безпеки починається зі світла — того самого внутрішнього світла, про яке говорила авторка вистави. І з людей, які готові цим світлом щиро ділитися.

Зі світлом у кожному рядку та вірою у Перемогу…

Фото: Департамент поліції охорони.