Прогноз НБУ на 2026–2028 роки: коли українці почнуть повертатися додому та як зростуть зарплати

Національний банк України у своєму квітневому інфляційному звіті оприлюднив оновлені прогнози щодо міграційних процесів та економічного відновлення країни на період 2026–2028 років. Аналіз вказує на складну динаміку виїзду та повернення громадян, яка напряму корелює з безпековою ситуацією та рівнем оплати праці.

Деталі

• Ціни на продукти та паливо стрімко зростають: що здорожчало найбільше у березні 2026 року

Згідно з оцінками регулятора, пік міграційного тиску ще не пройдено.

• 2026 рік: Очікується, що за кордон можуть виїхати ще близько 0,2 млн осіб.
• 2027 рік: Прогнозується початок зворотного процесу, проте темпи будуть стриманими – додому можуть повернутися лише 0,1 млн українців.
• 2028 рік: Очікується суттєве пожвавлення репатріації – на рівні 0,5 млн осіб.

Ключовими факторами повернення НБУ називає зниження безпекових ризиків та загальне оздоровлення вітчизняної економіки.

Ринок праці та динаміка доходів

Зменшення воєнної загрози спровокує високий попит на кваліфіковані кадри, що стане драйвером для зниження рівня безробіття та зростання доходів населення.

Прогноз рівня безробіття:

• 2026 рік – 10,2%;
• 2027 рік – 9,3%;
• 2028 рік – 9%.

Паралельно з цим передбачається планове підвищення соціальних стандартів. Зокрема, мінімальна заробітна плата, яка зараз становить 8 647 грн, у 2027 році має зрости до 9 374 грн, а у 2028 році сягнути позначки 9 997 грн.

Щодо реальних заробітних плат (з урахуванням інфляції), то квітневий прогноз виявився оптимістичнішим за попередній січневий:

• 2026 рік: очікуване зростання на 11,6% (раніше прогнозували 7,6%);
• 2027 рік: зростання на 7,1% (проти 6,2%);
• 2028 рік: стабілізація на рівні 5,8%.

Станом на кінець березня 2026 року в країнах ЄС перебувало 4,33 млн українців зі статусом тимчасового захисту. Це на 1,6% (майже 69 тисяч осіб) менше, ніж у лютому, що свідчить про початок певної міграційної ротації.

Портрет українського мігранта (березень 2026):

• Жінки: 43,3%;
• Неповнолітні: 30,1%;
• Чоловіки: 26,6%.

Країни-лідери за кількістю прийнятих українців:

• Німеччина: 1,3 млн осіб;
• Польща: 961,4 тис. осіб;
• Чехія: 379,8 тис. осіб.

Цікаво, що динаміка отримання захисту є нерівномірною. У квітні статус оформили понад 7,4 тис. осіб у Німеччині, 2,6 тис. – в Іспанії та 2,1 тис. – у Румунії. Водночас в Італії зафіксовано різке скорочення кількості осіб зі статусом (-30 365), що пов'язано з бюрократичними процедурами та необхідністю щорічного оновлення документів. Значний відтік також спостерігався у Чехії (-19,8 тис.) та Фінляндії (-8 тис.).

Попри прогнозоване покращення економічних показників, тенденція виїзду залишається тривожною. Ключовим фактором для розвороту міграційних потоків є завершення бойових дій. Однак держава вже зараз має формувати фундамент для повернення людей:

• Робочі місця: Створення гідних умов праці та конкурентних зарплат.
• Житлова політика: Запуск масштабних іпотечних програм для забезпечення родин власними оселями.
• Безпека та інфраструктура: Розбудова комфортного середовища для виховання дітей.

Створення цих умов сьогодні є єдиним шляхом до того, щоб українці бачили своє майбутнє у вільній та успішній Україні, а не за її межами.

Уряд запускає національну ініціативу, щоб залучити досвідчених кадрів до відновлення економіки. Проєкт "Досвід має значення" фокусується на подоланні дефіциту фахівців у стратегічних сферах – оборонній промисловості та будівництві. Держава стимулюватиме роботодавців наймати працівників старшого віку, створюючи умови для їхнього швидкого повернення в професію та ефективного використання багаторічного досвіду.