"Відправте їх до Бандери": Озвучено деталі страт захисників у Вовчанську – кат отримав довічне

Цей судовий процес – не просто суха сукупність юридичних доказів чи процесуальних норм. Це історія про те, що навіть у найтемніші часи війни існують межі, які не можна переступати. Це доказ того, що кожне свідоме і послідовне порушення людських та міжнародних законів матиме свій фінал у залі суду. Ця справа демонструє фундаментальну прірву між Україною та агресором: ми воюємо за право бути цивілізованою нацією, де закон стоїть вище за тваринні інстинкти.

Сьогодні поставлено крапку у справі російського військовослужбовця Сергія Тужилова (позивний "Алтай"). Командир гранатометного відділення 82-го мотострілецького полку зс рф отримав максимальне покарання – довічне позбавлення волі.

• "Молнія" більше не полетить: українські ракети запалили вогонь на заводі дронів у Таганрозі

Його злочини були задокументовані на території Вовчанського агрегатного заводу під час повторного наступу ворога на Харківщину у 2024 році. Те, що відбувалося за стінами заводу, не було "бойовими діями" – це були холоднокровні страти.

Слідство встановило два епізоди кривавих розправ, до яких причетний "Алтай":

• Червень 2024 року: Український захисник, втративши орієнтацію, без зброї вийшов на позиції ворога. Він здався в полон, розраховуючи на дотримання Женевських конвенцій. Натомість Тужилов, отримавши наказ від командування, не просто виконав його, а виявив ініціативу: сам обрав місце біля КПП, проінструктував виконавця та особисто проконтролював, щоб українця вбили пострілом у голову.
• Липень 2024 року: Ще двоє наших бійців потрапили до рук окупантів. Їх тримали прив’язаними до стовпів. Після допиту пролунав цинічний наказ: "Отправьте их к Бандере". Цього разу Тужилов вирішив убивати власноруч. Разом із поплічником він підійшов до полонених і вистрілив одному з них у потилицю.

Відплата прийшла швидко. 24 вересня 2024 року під час героїчної операції спецпідрозділів ГУР зі звільнення заводу, "Алтай" сам опинився в полоні. Прокурори миттєво розпочали роботу, зафіксувавши кожен доказ його звірств.

У суді Тужилов намагався сховатися за стандартною фразою: "Я человек военный, выполнял приказ". Але закон невблаганний: виконання очевидно злочинного наказу – це не обов’язок, а співучасть у злочині. Генеральний прокурор України Руслан Кравченко зазначає:

Маючи досвід документування звірств на Київщині, я бачив це неодноразово. Для багатьох окупантів наказ – це лише формальний дозвіл виплеснути свою хворобливу жагу до вбивства. Це не війна, це фанатичне бажання нищити все живе

Суд визнав Тужилова винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України (жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним вбивством). За кожною сторінкою цієї справи – обірвані життя синів, батьків та чоловіків. За кожним вироком – надія на те, що справедливість дістане кожного окупанта, де б він не ховався.

Нещодавно під час боїв за село Шахове російські окупанти вкотре порушили звичаї війни. Захопивши у полон двох українських захисників, представники зс рф вдалися до знущань: одного з бійців змусили частково роздягнутися під прицілом зброї. Обох беззбройних полонених було холоднокровно розстріляно. Після вбивства загарбники зняли одяг і з другого загиблого воїна.

Ще новини за темою, які можуть зацікавити:

• У Покровську окупанти розстріляли 7 цивільних через відсутність алкоголю
• Беззбройного українського захисника добили після спроби здатися в полон
• З'явилося відео, як росіяни жорстоко розстрілюють п'ятьох українських полонених