У Сахарі може збільшитись кількість дощів

Згідно з прогнозами кліматологів, у другій половині XXI століття пустеля Сахара може зіткнутися із різким збільшенням кількості опадів – приблизно на 75% порівняно із нинішніми показниками. Втім, як зазначають фахівці, подібні зміни не обіцяють нічого хорошого ні для африканського континенту, ні для планети загалом.

Зазвичай в межах найбільшої пустелі Землі дощі бувають вкрай рідко - не більше п'яти разів на рік, а в деяких регіонах вони можуть бути відсутніми роками. Якщо опади й проходять, це зазвичай короткі, але потужні зливи. Хоча взимку на півночі Африки іноді випадає невеликий сніг. Волога, що потрапляє на цю посушливу територію, переноситься сюди повітряними потоками з більш вологих регіонів. Тим не менш, більшість таких повітряних мас не досягає внутрішніх районів пустелі, оскільки над Сахарою панують низхідні потоки повітря і область високого тиску. Низхідні рухи повітря в межах антициклону перешкоджають утворенню хмар і, отже, не дозволяють дощам випадати регулярно та мати значну інтенсивність.

Але глобальне потепління поступово змінює та порушує ці процеси. Підвищення температури біля поверхні землі послаблює низхідні повітряні потоки, і так званий, «повітряний купол», який тривалий час не допускав утворення хмар над пустелею, стає менш стійким. Разом з цим зростає і температурний контраст між океанами та суходолом: материкова частина Землі нагрівається швидше, ніж водна поверхня, яка з деяким запізненням реагує на збільшення потоку тепла. Це призводить до того, що вітри стають сильнішими і здатні переносити більше вологи на далекі дистанції.

Вказані тенденції докладно вивчили фахівці з Університету Іллінойсу (США). Вони розробили 40 різних кліматичних моделей, щоб спрогнозувати, як зміниться кількість опадів на африканському континенті у другій половині XXI століття. Результати їх роботи опубліковані в журналі «Climate and Atmospheric Science».

Дослідники розглядали два сценарії: помірний рівень викидів парникових газів та сценарій їх подальшого збільшення. В обох випадках прогноз показав приблизно однакову ситуацію: дощі в Африці почастішають, а в Сахарі кількість опадів зросте приблизно на три чверті у порівнянні з періодом 1965 – 2014 років (див. рисунок)

На жаль, наслідки цього будуть скоріше негативними. Хоча тимчасове збільшення вологості може призвести до короткочасної появи рослинності. Але в довгостроковій перспективі клімат регіону стане ще суворішим. Зросте повторюваність раптових повеней, які руйнуватимуть дороги, трубопроводи та інфраструктуру, а також посилюватимуть ерозію верхнього шару ґрунту.

Крім того, збільшення кількості дощів може скоротити перенесення пилу з Сахари повітряними потоками у бік Атлантичного океану. Це також може мати небажані наслідки. Пил із пустелі відіграє важливу роль в екосистемі Атлантичного океану. Крім того, запилене повітря із Сахари перешкоджає формуванню тропічних ураганів і частково відбиває сонячні промені, тим самим охолоджуючи поверхню океанських вод. Хоча цей ефект має переважно регіональний характер.

Таким чином, навіть збільшення опадів в одній із найпосушливіших областей планети не означає суттєвого покращення клімату. Навпаки, воно здатне порушити баланс, який склався в екосистемах і посилити природні катаклізми.