Майбутнє музики та ШІ: Тополя і Мірзоян оцінили нові технології

Сьогодні глобальний музичний ринок переживає наймасштабнішу технологічну революцію з часів появи інтернету. Штучний інтелект дедалі активніше проникає у студії звукозапису, створюючи як допоміжні інструменти, так і самостійні композиції. У всьому світі, зокрема і в Україні, нейромережі вже генерують повноцінні треки, які збирають мільйони прослуховувань, викликаючи як захоплення слухачів, так і серйозне занепокоєння серед професіоналів. Тож чи стане алгоритм новим кумиром мільйонів, і як реагуватимуть на цей виклик вітчизняні творці?

• Українські ІТ-фахівці створили “розумний” ШІ-датчик для харчової промисловості

Деталі

Своїми думками щодо розвитку ШІ у музиці, появи штучних треків та потенційних загроз для професії поділилися відомі українські виконавці: лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, співак Арсен Мірзоян, шоумен Іван Люлєнов та молодий артист МУАЯД. Їхні погляди на проблему розділилися, продемонструвавши, наскільки багатогранним є вплив технологій на сучасне мистецтво.

Ставлення українських артистів до появи АІ-треків

Кожен музикант сприймає новітні технології крізь призму власного досвіду. Для когось це зручний інструмент, а для когось — пряма загроза авторському праву.

Штучний інтелект як інструмент і конкурент

Лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя пропонує дивитися на ситуацію об'єктивно. За його словами, незалежно від того, подобається авторам такий «конкурент» чи ні, ігнорувати його стрімкий розвиток неможливо, адже це може призвести до колосальних фінансових втрат для всієї індустрії. Музикант розділяє ШІ-твори на три категорії:

1. Повністю згенеровані треки (не захищаються авторським правом).
2. Split-твори (де частка ШІ складає 50%).
3. Твори, де ШІ виступає лише як допоміжний інструмент (саунд-дизайн, ефекти).

Тарас повністю підтримує використання ШІ як помічника. Що стосується split-творів, як заступник голови Авторської ради ГО УААСП, він зазначає, що такі роботи вже офіційно реєструються, і це є нашою об'єктивною реальністю.

Натомість Арсен Мірзоян ставиться до технологій виключно позитивно: «Одна голова добре, а дві — краще». Він вважає, що можливості ШІ є продуктивною тенденцією. Ба більше, Мірзоян відзначає, що повністю згенеровані комп'ютером треки часто нічим не гірші за пісні, створені продюсерами за банальними, заїждженими форматами та примітивними текстами, які несуть у собі лише комерційну мету.

Іван Люлєнов обирає обережнішу позицію. У своїй творчості він не використовує генеративні мережі і твердо сподівається, що жива музика та щире написання пісень залишаться на першому місці для слухачів.

Проблема піратства та крадіжки контенту

Найбільш тривожною історією поділився співак МУАЯД. Він не проти ШІ як інструменту для створення демо-версій, але категорично проти підміни творчості. Його команда зіткнулася з цифровим піратством: поки вони готували офіційний реліз каверу на пісню Степана Гіги «Я прийшов у цей світ любити», невідомі користувачі за допомогою ШІ взяли уривок його голосу з соцмереж, дозгенерували трек і виклали на YouTube.

«Виходить парадоксальна ситуація: заробляти можуть ті, хто не створював цю музику, тоді як ні ми, ні правовласники від цього нічого не отримуємо», — обурюється МУАЯД.

Частину піратського контенту вдалося заблокувати завдяки втручанню продюсерів, проте проблема лишається гострою.

Світовий досвід: як на Заході реагують на музику від нейромереж

Україна не єдина стикається з цими викликами. У світовій індустрії навколо штучного інтелекту вже точаться запеклі юридичні та етичні баталії.

Судові позови та позиція музичних гігантів

Найгучніший прецедент стався, коли в мережі завірусився трек «Heart on My Sleeve», створений ШІ, який ідеально імітував голоси Дрейка (Drake) та The Weeknd. Пісня набрала мільйони прослуховувань, перш ніж лейбл Universal Music Group домігся її видалення з усіх стрімінгових платформ, заявивши про порушення авторських прав.

Водночас Академія звукозапису США внесла жорсткі зміни до правил премії «Греммі». Відтепер нагороду можуть отримати лише треки, створені людиною. Пісні, які повністю або переважно згенеровані комп'ютером, не допускаються до номінацій.

Однак є і позитивні приклади. Легендарний Пол Маккартні використав штучний інтелект, щоб «очистити» старий демо-запис голосу Джона Леннона від шумів. Це дозволило гурту The Beatles випустити свою останню пісню «Now and Then». У цьому випадку ШІ виконав функцію високотехнологічного реставратора.

Чи витіснять технології живих артистів

Питання заміни людей алгоритмами хвилює багатьох, проте українські зірки впевнені: душі машині не замінити.

Емоції проти алгоритмів

Тарас Тополя переконаний, що живих артистів витіснити неможливо. ШІ дійсно займе нішу «функціональної» музики — фонових мелодій для реклами, торгових центрів чи медитацій. Але уявити повноцінний концерт із ШІ-виконавцем складно.

«Я щоразу бачу очі глядачів на своїх концертах, тож точно знаю, за чим люди до нас приходять — за справжніми емоціями та душею», — підкреслює музикант.

Арсен Мірзоян додає, що діяльність артиста виходить далеко за межі студії звукозапису. Робот не має громадянської позиції, не публікує фото з особистого життя, не потрапляє у скандали, а отже, не викликає справжнього інтересу публіки. Іван Люлєнов погоджується: живий артист — це досвід і справжня історія, які алгоритмам не до снаги.

Ризики знецінення авторської праці

Загроза знецінення роботи продюсерів та композиторів є цілком реальною. Мірзоян зазначає, що алгоритми вже пишуть партитури для оркестрів і бек-вокалу швидше, дешевше і без помилок. Проте все це все одно потребує доопрацювання та живого виконання.

Тарас Тополя нагадує, що Міжнародна конфедерація авторських товариств (CISAC) твердо стоїть на захисті людського внеску. Проте індустрія гостро потребує чіткого правового регулювання ШІ, яке поки що перебуває лише на стадії розробки. Люлєнов же радить не панікувати і згадує, як колись артисти боялися появи TikTok та Instagram, але згодом адаптувалися і використали їх собі на користь.

Чому слухачі обирають АІ-музику

За словами Тополі, слухачі не завжди свідомо обирають музику, згенеровану штучним інтелектом. Технології зробили крок настільки далеко, що відрізнити штучний трек від справжнього на слух майже неможливо. Стрімінгові платформи, такі як Spotify, вже починають маркувати пісні, вказуючи «ДНК твору» — яка саме частка композиції належить ШІ.

Арсен Мірзоян впевнений, що автори з глибокою філософією ніколи не програють машині. Алгоритми поки що не здатні майстерно працювати зі складними метафорами та передавати щирий біль чи радість.

Розвиток нейромереж не обмежується лише творчою сферою, адже подібні технології вже глибоко інтегрувалися в наші щоденні засоби комунікації. Наприклад, популярний чат-бот ChatGPT за замовчуванням відображається в застосунку Vіber як окремий повноцінний чат. Для максимальної зручності він закріплений у розділі «Усі» безпосередньо над рештою ваших повідомлень, а також виведений як самостійна вкладка поруч із традиційними чатами та дзвінками. Оскільки розробники зробили цю інтеграцію базовим елементом платформи, функція видалення або повного відключення ШІ-помічника з месенджера наразі для користувачів недоступна.