Пішов з життя Удо Кір — зірка «Франкенштейна», «Дракули» та артхаусного кінематографа

Німецький актор Удо Кір, ім'я якого давно стало символом ексцентричного кіно й сміливих творчих експериментів, пішов з життя у віці 81 року. Про його смерть повідомив партнер, художник Дэлберт МакБрайд.

• Пішов з життя Лесик Турко, співзасновник гурту DZIDZIO

Деталі

За свою більш ніж піввікову кар'єру Кір знявся у понад 200 фільмах, працював із культовими режисерами, провокував, дивував і незмінно залишався фігурою, яку неможливо було сплутати ні з ким іншим.

Перші кроки та прорив з Енді Ворголом

Справжня слава прийшла до Удо Кіра на початку 1970-х завдяки співпраці з Енді Ворголом. У фільмах «Плоть для Франкенштейна» (1973) та «Кров для Дракули» (1974), знятих Полом Морріссі за участі Воргола, він виконав головні ролі й створив незвичайні образи класичних монстрів. Його Франкенштейн і Дракула були водночас лякаючими, іронічними й гіперстилізованими — зухвала суміш жаху й комізму, що стала фірмовою ознакою Кіра.

Ці роботи відкрили йому шлях до європейського авторського кіно. У наступні роки він активно знімався у Німеччині, зокрема у Райнера Вернера Фассбіндера, беручи участь у таких проєктах, як «Дружина начальника станції», «Третє покоління» та «Лілі Марлен». Саме на цій хвилі Кір сформувався як актор, якого цінують за ризик, виразність та абсолютну свободу в кадрі.

Дорога до Голлівуду й зустріч із Ґасом Ван Сентом

У 1991 році на Берлінському кінофестивалі відбулася доленосна зустріч: Кір познайомився з режисером Ґасом Ван Сентом. Саме Ван Сент допоміг актору отримати дозвіл на роботу у США й зробити перші кроки в американському кіно.

Широкій аудиторії у США Кір запам’ятався завдяки фільму «Мій власний штат Айдахо». Стрічка вільна за духом, заснована на шекспірівському «Генріху IV», об’єднала Кіра з Рівером Феніксом та Кіану Рівзом і стала важливою точкою входу актора в американський кінематограф.

Довга й плідна співпраця з Ларсом фон Трієром

Із кінця 1980-х Удо Кір розпочав творчу співпрацю з Ларсом фон Трієром, що тривала кілька десятиліть. Він з’явився у фільмах режисера «Епідемія», «Європа», «Проломлюючи хвилі», «Танцююча в темряві», «Догвіль», «Меланхолія» та «Німфоманка. Частина II».

Фон Трієр цінував у Кірі здатність балансувати між трагізмом і гротеском, перетворюючи навіть епізодичні ролі на виразні та незабутні.

У 1990-х Кір усе активніше знімався у США. Він з’явився у «Ейс Вентура: Розшук домашніх тварин», «Армагеддоні», «Блейді» та низці інших популярних фільмів.

Не менш помітним був і його внесок у попкультуру. У 1992 році він став учасником знаменитої провокаційної книги Мадонни «Sex», а також знявся у кліпах «Erotica» та «Deeper and Deeper», ставши частиною одного з найобговорюваніших етапів її кар’єри.

Кір продовжував активно працювати до останніх років. Його роль у фільмі «Таємний агент» Клебера Мендонси Фільо принесла актору нову хвилю визнання: стрічка отримала високі оцінки критиків, а виконавець головної ролі Вагнер Моура був удостоєний нагороди за найкращу чоловічу роль на Каннському фестивалі 2025 року.

Особиста історія та спадщина

Удо Кір народився в Кельні в останні місяці Другої світової війни — у лікарні, яку на момент його народження бомбардували. Можливо, саме з цієї драматичної точки відліку й виросла його здатність до яскравого, подекуди екстремального самовираження.

У 18 років він переїхав до Лондона, а згодом оселився у США — у Лос-Анджелесі та Пальм-Спрінгс. Він жив у будівлі колишньої бібліотеки середини ХХ століття, захоплювався архітектурою, колекціонуванням і мистецтвом. Кір був постійним гостем кінофестивалю в Пальм-Спрінгс, де його завжди зустрічали особливо тепло.

Раніше ми писали, що Спенсер Лофранко, який зіграв у біографічній стрічці «Ґотті» й працював разом з Анджеліною Джолі, помер у 33-річному віці. Спенсер Лофранко дебютував на великому екрані у 2013 році у фільмі «У Міддлтоні». За наступні п’ять років він устиг взяти участь у семи проєктах, зокрема у воєнній драмі Анджеліни Джолі «Нескорений» (2014) та біографічній стрічці «Ґотті» (2018), де зіграв сина Джона Траволти. Також Лофранко знявся у фільмах «Джеймсі Бой» (2014), «Діксіленд», «Дім» (2015) та «Королівська кобра» (2016).