Антибіотики безсилі: у світі стрімко росте кількість невиліковних інфекцій

Лікарні по всьому світу фіксують тривожне зростання інфекцій, стійких до антибіотиків. За даними нового звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я, проблема набуває масштабів глобальної епідемії та загрожує призвести до 70-відсоткового зростання смертності, пов’язаної з антимікробною резистентністю.

• Піжама, що вам шкодить: помилка, яку роблять майже всі

За даними ВООЗ, лише у 2023 році кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі виявилася нечутливою до лікування антибіотиками. Понад 40% препаратів втратили ефективність проти найпоширеніших інфекцій крові, кишківника, сечовивідних шляхів та захворювань, що передаються статевим шляхом.

Експерти називають такі показники дуже тривожними. У звіті, що охоплює понад 23 мільйони випадків бактеріальних інфекцій у 104 країнах, зазначено: найгостріше проблема стоїть у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, де системи охорони здоров’я часто не мають достатнього контролю за поширенням інфекцій.

Директор департаменту ВООЗ із питань антимікробної резистентності Іван Гутін заявив:

Ці висновки викликають глибоке занепокоєння. Оскільки стійкість до антибіотиків продовжує зростати, у нас закінчуються варіанти лікування.

За оцінками організації, у Південно-Східній Азії та країнах східного Середземномор’я третина всіх бактеріальних інфекцій вже є стійкими до антибіотиків, а в Африці – кожна п’ята.

Антимікробна резистентність (АМР) виникає, коли патогени мутують і перестають реагувати на препарати, які раніше знищували бактерії. Це означає, що звичайні інфекції, які ще кілька років тому лікувалися за кілька днів, нині можуть ставати смертельно небезпечними.

У 2021 році від бактеріальних інфекцій у світі померли 7,7 мільйона людей. З них понад 4,7 мільйона смертей були пов’язані з резистентністю до ліків, а 1,14 мільйона безпосередньо спричинені нею. Найбільшу загрозу становлять грамнегативні бактерії, такі як Escherichia coli та Klebsiella pneumoniae, які можуть викликати тяжкий сепсис, поліорганну недостатність і смерть. За словами Гутіна, вже 40% штамів кишкової палички та понад 55% пневмонії Klebsiella не реагують на цефалоспорини третього покоління, антибіотики першої лінії лікування. В африканських країнах стійкість цих бактерій перевищує 70%.

Крім того, зростає резистентність до найсильніших антибіотиків – карбапенемів і фторхінолонів, які використовують у критичних випадках, коли інші препарати не діють. Це значно звужує можливості лікарів у боротьбі з важкими інфекціями.

Лікарка Маніка Баласегарам із Глобального партнерства з розробки антибіотиків зазначила:

Найважчі для лікування грамнегативні інфекції зараз починають випереджати розробку антибіотиків, або тому, що потрібні антибіотики не доходять до людей, які їх потребують, або тому, що вони взагалі не розробляються.

Вона наголосила, що одних лише нових препаратів недостатньо, потрібно зосередитися на правильному їхньому використанні, щоб уникнути подальшого формування резистентності.

Професор Санджиб Бхакта додав, що боротьба з антимікробною резистентністю потребує глобальних дій: від посилення епідеміологічного нагляду та розширення діагностики, до покращення умов гігієни, водопостачання, вакцинації та рівного доступу до ефективних ліків.

Він підсумував:

Найважливіше, що необхідні відновлені інвестиції для підтримки міждисциплінарних, перспективних досліджень, спрямованих на пошук нових терапевтичних засобів проти бактерій, стійких до ліків.

За оцінками ВООЗ, якщо ситуацію не вдасться взяти під контроль, до 2050 року кількість смертей від антибіотикорезистентних інфекцій зросте на 70%. І ця цифра може стати новою глобальною катастрофою, якщо світ не об’єднає зусилля у боротьбі.

У фільмах серцевий напад часто зображують як раптовий біль у грудях і драматичне падіння на підлогу. У реальному житті все може виглядати зовсім інакше, симптоми бувають тихими, розмитими й не завжди очевидними. Саме тому багато людей не звертаються по допомогу вчасно, ризикуючи власним життям.