Без показань антибіотик не дадуть: в Україні посилили контроль за призначенням ліків
Тепер лікуватись антибіотиками можна буле за показниками і призначенням лікаря
Без показань антибіотик не дадуть: в Україні посилили контроль за призначенням ліків. Фото istockphoto
МОЗ запровадило нові правила призначення антибіотиків. Лікарі більше не зможуть виписувати антибіотики за проханням пацієнта без медичних показань — кожне призначення тепер потребує письмового обґрунтування, а ефективність лікування оцінюватимуть уже через 48–72 години.
Деталі
Наразі відомо, що МОЗ затвердило два стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів — для закладів первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Вони визначають єдині підходи до призначення, коригування та припинення протимікробної терапії.
Нові стандарти стосуються антибактеріальних, протигрибкових, противірусних і протипаразитарних препаратів системної дії. Їхня мета — зробити лікування інфекційних хвороб ефективним і безпечним та зменшити поширення антимікробної резистентності. Документи розробили на виконання Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року.
Основний принцип нових правил — протимікробний препарат має призначатися лише за чіткими показаннями, у потрібній дозі та на оптимальний строк. Зокрема, стандарти передбачають:
- письмове обґрунтування кожного призначення у медичній документації або електронній системі охорони здоров'я — лікар зазначає діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, назву діючої речовини, дозу, спосіб застосування, тривалість лікування та дату його перегляду;
- призначення антибіотиків лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції;
- заборону призначати протимікробні препарати на прохання пацієнта, якщо для цього немає медичних показань;
- проведення у визначених випадках бактеріологічного дослідження до початку антибіотикотерапії та подальше коригування лікування відповідно до чутливості виявленого збудника;
- обов'язкове інформування пацієнта зрозумілою мовою про причину призначення препарату, дозування, тривалість лікування, можливі побічні реакції та дії у разі погіршення стану.
Ефективність антибіотикотерапії оцінюватимуть через 48–72 години після її початку. Якщо бактеріальну інфекцію не підтверджено або встановлено інший діагноз, застосування антибіотика потрібно припинити. Для вибору антибіотиків застосовуватимуть класифікацію ВООЗ AWaRe, яка поділяє препарати на три групи: доступу, спостереження та резерву.
Є також відстрочений рецепт на антибіотик для дорослих і дітей. Це стандарт для первинної медичної допомоги містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей, а також дає лікарю можливість застосувати відстрочений рецепт. У такому разі пацієнт починає приймати антибіотик лише за появи визначених лікарем симптомів, погіршення стану або після підтвердження бактеріальної природи захворювання.
Які показники якості встановили для лікарень і поліклінік?
Дотримання стандартів оцінюватимуть за визначеними індикаторами якості. На рівні первинної допомоги бажано, аби щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи доступу, а частка препаратів резерву становила 0%.
Для спеціалізованої допомоги встановлено окремі показники залежно від умов надання допомоги. Зокрема, бажана частка антибіотиків резерву становить 0% в амбулаторних умовах та менш як 2% — у стаціонарних.
Що таке антимікробна резистентність і чому вона небезпечна?
Антимікробна резистентність, або АМР, виникає, коли мікроорганізми перестають реагувати на препарати, призначені для боротьби з ними. Через це інфекції стають складнішими для лікування, зростає ризик тяжкого перебігу та ускладнень. За даними ВООЗ, у 2023 році стійкою до антибіотиків була приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі.
Україна системно протидіє АМР: реалізує Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року, розвиває епіднагляд, впроваджує електронний рецепт та посилює інфекційний контроль у медичних закладах. Нові стандарти є наступним практичним кроком: вони встановлюють чіткі правила застосування протимікробних препаратів на рівні первинної та спеціалізованої медичної допомоги.
Раніше ми розповідали про остеоінтегративне протезування, це метод, за якого імплантат встановлюють безпосередньо в кістку, а до нього кріплять зовнішній протез. Він може допомогти людям із короткими або деформованими ампутаційними куксами стегна чи плеча, яким не підходять традиційні гільзові протези.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
