Безкоштовне харчування у школах з 1 вересня: за скільки та кого годуватимуть за рахунок держави

Із 1 вересня в Україні розширюється програма безкоштовного харчування школярів. Гарячі страви за рахунок держави зможуть отримувати учні комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються очно або у змішаному форматі. Програма охопить школярів усіх класів – від першого до випускного.

Разом з тим експерти та освітяни попереджають: реалізувати нововведення на практиці буде значно складніше, ніж просто виділити на нього кошти.

• Ланчбокс у школу: що покласти дитині на корисний і смачний перекус

Хто матиме право на безкоштовне харчування у школі?

Як повідомили в Міністерстві освіти і науки, з 1 вересня безоплатне гаряче харчування стане доступним для учнів комунальних шкіл, які відвідують навчання очно або навчаються у змішаному форматі. Йдеться приблизно про 3 млн школярів по всій Україні.

Раніше безкоштовне харчування насамперед отримували учні початкової школи та діти пільгових категорій. Тепер програму планують поширити на всіх школярів – від 1-го до 11-го класу.

Для цього уряд передбачив додатково понад 7,4 млрд грн на вересень-листопад 2026 року. Загалом на програму, за даними, наведеними в матеріалах про реформу, Кабінет Міністрів України планує спрямувати 14,4 млрд грн. Кошти надходитимуть до місцевих бюджетів, а вже громади організовуватимуть харчування у школах.

Для учнів початкової школи передбачено 50 грн на день на одну дитину. Для школярів базової та профільної середньої освіти, тобто учнів 5-11 класів, – 60 грн на день.

Чи вистачить 50-60 гривень на повноцінний обід?

Саме тут виникає одне з головних питань реформи шкільного харчування. Керівниця Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян вважає, що коштів, які держава виділяє на одну дитину, може бути недостатньо для повноцінного збалансованого обіду. За її словами, у постанові Кабміну йдеться не конкретно про обід, а про “гаряче харчування”. А це принципова різниця. Повноцінний обід за нормами передбачає м’ясну страву, більшу вагу та вищу калорійність, ніж сніданок. Тому вкластися в 60 грн на обід для старшокласника, а тим більше у 50 грн для молодшого школяра, може бути складно.

Школам доведеться змінювати розклад

Ще одна проблема – час на харчування. Для початкової школи перерва на прийом їжі має тривати щонайменше 30 хвилин, для старших школярів – щонайменше 20 хвилин.

У деяких школах, за підрахунками КМДА, для організації харчування всіх учнів може знадобитися до восьми додаткових перерв. Це особливо складно у великих навчальних закладах, де їдальня фізично не може прийняти всіх дітей одночасно. Водночас у школах є групи подовженого дня, для яких також потрібно організувати харчування кілька разів на день.

Окреме питання – осінньо-зимовий період. Коли світловий день скорочується, школи намагаються максимально використовувати його для навчання. Якщо розклад доповнити великою кількістю перерв, уроки можуть закінчуватися пізніше, вже після настання темряви.

Що буде під час повітряних тривог і блекаутів?

В умовах війни організація шкільного харчування має ще одну особливість – повітряні тривоги та аварійні відключення електроенергії. Як пояснює Олена Фіданян, якщо під час приготування їжі оголошують тривогу, кухарі разом із дітьми мають перейти до укриття. У цей момент на кухні можуть залишитися каструлі з недовареною їжею або продукти, які вже неможливо використати.

Деякі крупи, зокрема гречка чи рис, можуть дійти навіть після вимкнення плити. Але інші продукти доведеться викидати. Подібна ситуація виникає і під час аварійних відключень світла, адже у більшості шкіл плити електричні.

У Києві для таких ситуацій розробили так зване аварійне меню. Якщо приготувати гарячу їжу неможливо, дитина може отримати сухпайок – хліб із сиром, печиво, яблуко та пакетик соку. Водночас поки що залишається незрозумілим, чи можна буде використовувати державні 50-60 грн саме на такі сухпайки. Обговорюється також варіант, за якого під час тривог або у разі використання кейтерингу їжу розноситимуть по класах учителі.

Чи всі школярі захочуть безкоштовні обіди?

Ще одна проблема, на яку звертають увагу освітяни, – не всі старшокласники можуть захотіти їсти стандартні шкільні страви. Саме тому в Києві використовують дабл-меню, або мультипрофіль. Батьки та вчителі можуть враховувати харчові вподобання дітей, зокрема алергени чи страви, які дитина не їсть.

Тепер, коли програма поширюється на всю школу, організувати таку систему складніше. Водночас у деяких школах уже тестували модель, за якої батьки через електронний щоденник отримують варіанти меню та обирають страви для дитини на два тижні наперед. Торік такий підхід тестували з вибором меню на тиждень і залишилися задоволені результатом.

У Києві також діє система контролю за харчовими відходами. Райони проводять тендери для визначення компаній, які готуватимуть їжу для шкіл, а міська адміністрація встановила умову: якщо 50% приготованої їжі потрапляє у відходи, постачальнику не оплачують цей день.

Відсоток відходів визначають шляхом зважування. Оскільки відома вага кожної порції та їхня кількість, можна встановити, скільки їжі приготували та яка її частина залишилася невикористаною. Такий підхід у столиці застосовують ще з 2018 року.

Новий навчальний рік принесе школярам Києва не лише повернення за парти, а й певні зміни в організації освітнього процесу. Діти навчатимуться за оновленим графіком, матимуть кілька періодів відпочинку та зможуть розраховувати на традиційні шкільні заходи. Розповідаємо, коли у київських школярів будуть канікули та як проходитиме 2026/2027 навчальний рік.