Не лише недосипання: надмірний сон теж може бути пов’язаний зі старінням органів

Сон потрібен не лише для відновлення сил і роботи мозку. Масштабне дослідження показало: тривалість нічного відпочинку пов’язана зі швидкістю біологічного старіння внутрішніх органів.

• Коли вечеряти та снідати, щоб жити довше: вчені визначили ідеальний час для прийому їжі

Деталі

Міжнародна команда науковців проаналізувала дані майже пів мільйона людей і застосувала 23 біологічні «годинники» старіння, що охоплюють 17 систем організму. Результати виявилися несподіваними: ризики зростають і при хронічному недосипанні, і при надто тривалому сні.

Оптимальний діапазон

Дослідники виявили чітку U-подібну залежність. Найкращі показники мали люди, які спали приблизно 6,4–7,8 години на добу. Сон менше шести або понад вісім годин був пов’язаний із швидшими темпами біологічного старіння.

Важливо: вчені не стверджують, що саме кількість годин безпосередньо змушує органи старіти. Дослідження фіксує статистичний зв’язок. Короткий чи довгий сон може бути як фактором впливу, так і сигналом уже наявних проблем зі здоров’ям.

Як вимірювали біологічний вік

Команда використала моделі біологічних годинників старіння на основі машинного навчання. Вони оцінюють, наскільки біологічний вік організму чи окремого органа відповідає календарному, аналізуючи дані медичної візуалізації, білкові маркери та молекули крові. Окремі моделі створили для різних органів і систем — вони старіють із різною швидкістю.

«Усі захоплюються цими годинниками старіння та їхньою здатністю прогнозувати ризик захворювань і смертності. Але для мене цікавіше інше: чи можемо ми пов’язати показники старіння зі способом життя, який можна змінити вчасно, щоб уповільнити цей процес?» — зазначив керівник дослідження Джунхао Вень, доцент кафедри радіології Колумбійського університету.

Що пов’язали з коротким і довгим сном

Недостатній сон (<6 годин) асоціювався з депресивними епізодами, тривожними розладами, ожирінням, діабетом 2 типу, підвищеним тиском, ішемічною хворобою серця та порушеннями ритму. І короткий, і надмірний сон пов’язували з астмою та ХОЗЛ, а також із гастритом і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.

Тривалий сон (>8 годин) теж може бути маркером неблагополуччя — людина може потребувати більше відпочинку через хворобу, виснаження чи порушення режиму. Автори радять не сприймати цифри як універсальну норму: важливі також якість сну, регулярність і загальний стан здоров’я.

Зв’язок із мозком і депресією в літньому віці

Сон варто розглядати як частину єдиної системи взаємодії мозку з організмом. Порушення можуть впливати на метаболізм, імунну систему та роботу різних органів.

Окремо вчені досліджували зв’язок із депресією в пізньому віці. Вони не встановили, що було первинним. Короткий сон може мати більш безпосередній зв’язок із депресією, а тривалий — діяти через зміни, пов’язані зі старінням мозку та жирової тканини.

«Між людьми, які сплять мало, і тими, хто спить багато, можуть існувати різні біологічні шляхи, які зрештою призводять до одного результату — депресії в пізньому віці. Тому їх не варто розглядати однаково», — підкреслив Вень

Чи потрібно спати рівно сім годин?

Не обов’язково. Діапазон 6,4–7,8 години відображає статистично найсприятливішу картину серед учасників, але не є жорсткою нормою. Важливіше стежити за регулярністю режиму та самопочуттям після пробудження. Якщо людина постійно спить дуже мало або, навпаки, потребує надто довгого відпочинку й усе одно відчуває втому — варто звернути увагу на якість сну та здоров’я.

Ми також писали, що непостійний робочий графік може впливати не лише на повсякденне життя, а й на самопочуття. Нове дослідження показало, що значні коливання кількості робочих годин можуть бути пов’язані з погіршенням здоров’я, причому для чоловіків і жінок наслідки виявилися різними.