Нестабільний графік може шкодити здоров’ю. Вчені назвали головну групу ризику

Непередбачуваний робочий графік може бути проблемою не лише через незручність планування. Нове дослідження показало, що різкі зміни кількості робочих годин від місяця до місяця можуть бути пов’язані з погіршенням самопочуття. Причому наслідки нестабільної зайнятості відрізняються у чоловіків і жінок.

• Науковці назвали напої, які зволожують організм краще за воду

Деталі

Вчені проаналізували дані понад 61 тисячі людей працездатного віку та дійшли висновку: для здоров’я важливо не тільки те, скільки людина працює, а й наскільки передбачуваним є її навантаження.

Чому нестабільний графік може бути небезпечним

Зазвичай вплив роботи на здоров’я оцінюють за кількістю відпрацьованих годин, тривалістю робочого дня або надмірним навантаженням. Однак автори нового дослідження звернули увагу на інший фактор — мінливість графіка.

Уявімо працівника, який одного місяця працює 20 годин, наступного — 60, потім знову 60, а після цього повертається до 20. Формально загальна кількість робочого часу може не виглядати критичною. Проте організм і повсякденне життя змушені постійно пристосовуватися до нових умов.

Нерегулярна зайнятість може ускладнювати планування сну, відпочинку, фізичної активності та сімейних справ. Крім того, непередбачувана кількість робочих годин може створювати фінансову невизначеність, особливо якщо від неї залежить розмір заробітку.

Дослідники припускають, що саме постійні коливання навантаження можуть мати значення для здоров’я, навіть якщо людина не працює надмірну кількість годин постійно.

Що показало дослідження

Науковці використали дані американського Current Population Survey та простежили взаємозв’язок між змінами робочого часу й показниками здоров’я учасників.

Для дослідження працівників умовно розподіляли за стабільністю їхнього робочого навантаження. У тих, хто мав приблизно однакову кількість робочих годин, графік вважали стабільним. Натомість різкі зміни від одного періоду до іншого свідчили про високу нестабільність.

Особливо помітний зв’язок виявили серед чоловіків. У групі з найбільшою мінливістю робочого часу прогнозована ймовірність погіршення самооцінки здоров’я становила близько 38%. Для чоловіка зі стабільним 40-годинним робочим тижнем цей показник був приблизно 28%.

Водночас імовірність збереження стабільного стану здоров’я при значній мінливості графіка знижувалася — приблизно з 46% до 38%. На ймовірність покращення здоров’я зміни робочого часу суттєво не впливали.

Важлива не лише кількість годин, а їхні коливання

Один із ключових висновків роботи полягає в тому, що проблема може бути не в абсолютній кількості робочих годин.

«Дуже чітко видно, що справа не в абсолютній кількості робочих годин. Проблема радше у пропорційних змінах — один тиждень більше, наступного менше», — пояснив один із дослідників

За його словами, людина потенційно може адаптуватися до певного обсягу робочого навантаження. Значно складніше організму пристосуватися до постійних і раптових коливань.

Такий режим може впливати на добові ритми, відновлення після роботи та можливість заздалегідь планувати власний час. Якщо графік змінюється постійно, працівнику складніше сформувати стабільний режим сну та відпочинку.

Чоловіки та жінки реагують по-різному

Однією з найбільш цікавих частин дослідження стали відмінності між чоловіками та жінками.

Серед чоловіків, які продовжували працювати, нестабільність робочих годин була пов’язана з більшою ймовірністю погіршення самооцінки здоров’я. Особливо помітним цей зв’язок ставав за вищого робочого навантаження.

У жінок дослідники не побачили настільки однозначної залежності серед тих, хто залишався на роботі. Проте ситуація змінилася, коли до аналізу включили людей, які через проблеми зі здоров’ям скоротили робочий час, тимчасово припинили працювати або взагалі залишили роботу.

У такому випадку прогнозована ймовірність обмежень у роботі через стан здоров’я зростала приблизно з 2,5% до майже 8% у міру збільшення нестабільності робочого графіка.

Чому результати для жінок можуть здаватися менш очевидними

На перший погляд може здатися, що нестабільний графік сильніше впливає на чоловіків. Однак дослідники застерігають від такого висновку.

У попередніх роботах люди, які через погіршення здоров’я вже не могли продовжувати працювати, нерідко випадали з аналізу. У результаті дослідники бачили переважно тих працівників, які змогли залишитися на своїх робочих місцях.

Це явище називають «ефектом здорового працівника, який вижив». Якщо людина через стан здоров’я скорочує зайнятість або залишає ринок праці, її проблеми можуть просто не потрапити до статистики працівників.

Автори нового дослідження спеціально врахували цю групу. Саме тому картина щодо жінок стала помітно іншою.

«Розширення вибірки за межі тих, хто постійно працює, допомагає побачити ширшу групу людей, яка також перебуває в зоні ризику», — зазначила авторка дослідження Сіньї Лу

За її словами, результати демонструють суттєві відмінності у тому, як нестабільність робочих годин пов’язана зі здоров’ям чоловіків і жінок.

Нестабільна зайнятість — це не просто незручний графік

Автори роботи наголошують, що якість робочого місця не можна оцінювати лише за зарплатою, соціальними гарантіями або загальною кількістю робочих годин.

«Якість роботи має значення і охоплює не лише оплату, пільги чи загальну кількість годин, а й стабільність робочого графіка та пов’язані з нею наслідки для здоров’я — це сфера, яку попередні дослідження значною мірою залишали поза увагою», — сказала Сіньї Лу

Таким чином, передбачуваність робочого часу може бути самостійним фактором, який варто враховувати під час оцінки умов праці.

Для працівника стабільний графік означає можливість заздалегідь планувати сон, побут, особисте життя та фінанси. Натомість постійні зміни можуть створювати додаткове навантаження навіть тоді, коли формальна кількість робочих годин залишається в межах норми.

Що це означає для працівників

Дослідження не доводить, що саме нестабільний графік безпосередньо спричиняє погіршення здоров’я. Йдеться про виявлений статистичний зв’язок. На самопочуття людини можуть впливати й інші фактори — характер роботи, рівень доходу, умови праці, сон, стрес та загальний стан здоров’я.

Водночас результати привертають увагу до проблеми, яку часто недооцінюють. Робота може бути виснажливою не лише через надмірну кількість годин. Постійна непередбачуваність також здатна створювати додаткове навантаження на людину.

Дослідники підкреслюють, що нестабільність робочого часу варто розглядати не просто як організаційну незручність, а як фактор, який може мати наслідки для здоров’я на рівні цілих груп населення.

«Нестабільність робочих годин — це не просто незручність у плануванні, а гендерно зумовлений ризик для здоров’я на рівні населення. Саме тому ми повинні звертати на нього увагу», — підсумувала Сіньї Лу

Результати дослідження можуть стати аргументом для подальшого вивчення того, як роботодавці організовують змінний графік і наскільки передбачуваними є робочі години для працівників. Адже стабільність зайнятості може мати значення для здоров’я не менше, ніж сама тривалість робочого часу.

Ми також писали, що раптовий спад енергії посеред дня, особливо після обіду, знайомий багатьом. Замість чергової чашки кави можна спробувати NSDR (non-sleep deep rest) — практику глибокого розслаблення без засинання. Вона допомагає ненадовго переключити організм у стан відпочинку. До таких технік належить, зокрема, йога-нідра. Для цього не потрібні складні навички — достатньо знайти тихе місце й присвятити 10–15 хвилин усвідомленому відпочинку.