А чому не можна було так одразу? 13 думок після перегляду "Венздей"

Місяць тому вже писав про другий сезон «Венздей», але – увага! – про першу його половину. Тепер час поговорити про другу. Я не можу не сказати взагалі нічого поганого про Netflix, тому зроблю це зараз, щоб не повертатися до теми потім: нема ані краплі хорошого у рішенні розбити сезон на дві частини. Це не допомагає. Особливо коли мова про щось суто розважальне, що подивився – і одразу забув. За місяць пам’ять про події сезону не встигає зникнути, однак цього часу достатньо, щоб дещо втратити інтерес. Уявіть, якби вас посадили на американські гірки, а потім зупинили б атракціон посеред дистанції, щоб ви трохи перепочили та підготувалися до другої частини подорожі: а нащо? Якщо я сів та поїхав, тож я вже готовий. Якщо я заплатив, то вже готовий. Просто. Дайте. Проїхати. До кінця. Але Netflix не дає. Може, ідея у тому, що глядач за місяць встигне скучити за серіалом, але ж він і так скучив, бо чекав на продовження 3 довгих роки. І тут ви дозуєте для нього радість. Некрасиво.

Все, більше ані слова про великий та жахливий Netflix. Далі – тільки про «Венздей». Одразу під цими рядками – блок без спойлерів, розділ «враження» – з ними. Тож якщо вирішуєте, дивитися/ні, встигніть своєчасно зупинитися під час читання. Якщо вже встигли глянути сезон та хочете звірити свої відчуття – не стримуйте себе та не зупиняйтеся аж до кінця.

Чи варто дивитися?

Якщо ви вже зайшли на другий сезон та подивилися всі 4 стартові серії – точно так. Бо друга половина сезону сильніша за першу. Оцінки від глядачів – вищі, це факт. Від себе можу додати, що саме у другій половині ми отримуємо одну з найкращих серій усього серіалу, не тільки сезону. Вона ламає очікування та, увага, розважає, а не лякає. І остаточно затверджує «Венздей» як серіал, який хоче допомогти тобі приємно провести час. Якщо раптом хтось до цього сумнівався, навіщо потрібен цей проект, то серія дасть відповідь. Хоча насправді не тільки вона – а й уся друга половина сезону. Місяць тому приблизно третина моїх думок про серіал була з критикою, бо стилістика та дух при переході з першого у другий сезон були збережені, але деякі найкращі риси дебютного – ні. Їх повернули. І рівень одразу зріс.

Я з певним скепсисом, хочу зізнатися, сідав дивитися «Венздей» місяць тому: мені здавалося, що це «не мій» серіал. Бо я не є прямо-таки фанатом жахів, а шкільні історії з очевидними сюжетними рішеннями – те, від чого втомлюєшся ще у підлітковому віці. Тому тоді я сподівався просто непогано провести час. Що отримав у підсумку? Гарні приблизно 7 годин (серії все-таки коротші за 60 хвилин) перегляду. Десь посміхнувся, десь посміявся, десь навіть якісь інші емоції завітало на свято. Не втомився від знайомства з історією, а наприкінці навіть трохи засумував, що серіал знову бере паузу на пару років. Бо було відчуття прощання з чимось доволі комфортним. Дивитися «Венздей» легко. Останнім часом у кінематографі багато проектів, які говорять серйозно та про серйозне, а також історій, які взагалі ні на що не претендують. Приємно побачити щось таке, що знаходиться десь посередині.

І не просто знаходиться – а чудово проводить тут час. Сама головна героїня не асоціюється з чимось райдужним та позитивним, але серіал – цілком. Він як той інтроверт, який вийшов на джерело погуляти-подивитися, стрибає з камінця на камінець, радіє сонечку, ловить ящірку у кущах. А ти стоїш у стороні, дивишся на нього, і на душі приємно: от як людина любить цей світ, живе у гармонії з навколишнім та самим собою! Якась така «Венздей». На неї важко тримати зло, до неї важко відчувати негатив. Байдужість – от легко. Але точно не дратуватися через те, що вона розважає себе та інших. Розважає на дуже хорошому рівні, між іншим.

Враження

1. Колишня директриса як противага руйнівним думкам Венздей – чудове рішення. У першій половині сезону час від час складалося враження, що серіал от прямо на межі через брак харизматичних персонажів. Мало Енід, головна героїня працює ледь не в соло, нові викладачка та директор – не ті, хто можуть бути примами. Але Адамси витягнули. Батько, матір, бабуся, дядько – ті, завдяки кому перша половина сезону не перетворилася на прохідну. Точне влучання зі всіма героями, а про Фестера я б навіть подивився його сольний спін-оф, якби такий вирішили зняти. Серіал потребував заряду харизми у другій половині. І отримав її. Одразу. Ось вам директорка, яка стає провідницею молодшої Адамс. За їхніми словесними перепалками цікаво спостерігати, навіть неочікувана хімія своєрідна виникає між героями.

Спочатку була думка, що нам довше будуть тримати інтригу, справді це провідниця-дух чи наслідки коми Венздей, але серіал доволі швидко перетворює неоднозначність на однозначність. Показово: він не любить ускладнювати. Знаєте, складається відчуття, що головний сценарист пише сценарій з вражаючими перипетіями, а потім приходить його набагато більш простий в усьому помічник, щоб викреслити зайве та спростити. Серіал не зраджує собі. Якщо ми хочемо від нього складнішої структури, то ми хочемо інший серіал. «Венздей» про простоту.

2. Інколи очевидно дурні рішення персонажів бісять. Наприклад, поліція вирішує припинити охорону Невермора, щоб врятувати людей від зомбі. І офіцерка командує поїхати всіма машинами на оборону від єдиного (!) зомбі. Це могло б коштувати смертей десятків учнів. Чи вбив би зомбі стільки? А навіть якщо припустити, що міг, то хіба недостатньо декількох машин, щоб його зупинити? Чи ось, наприклад, Венздей вирішує приборкати гайда після того, як той вбив свою попередню хазяйку. Це ж із самого початку дурна ідея. Де раціональне мислення? У моменті я можу захистити сценарій, бо Адамс – усе ще дитина, для підлітків природньо ухвалювати невдалі рішення. Але такі інколи у серіалі прямо-таки ллються рікою. Ну не може ж бути так, що кожен з усіх варіантів завжди обирає найгірший! У такі моменти відчуваєш, що сценарист через бажання спростити робить героїв дурнішими. Засмучує.

3. Радісна Венздей – розрив усього. Це було неочікувано та сміливо. Так, зробили це завдяки шаблонному прийому з обміном тілами, але у цей момент мене природа трансформації хвилювала в останню чергу. Завжди приємно бачити когось, до кого вже небайдужий, у новому амплуа. Особливо коли це амплуа – прямо-таки протилежне до всього того, що яке мав персонаж раніше. Ніби ми вже бачили у його виконанні майже все, аж тут виявляється, що ні. Він може видати нові емоції, реакції, жести тощо. Ну, у даному випадку не він – а інший герой у його тілі. Але ж ви зрозуміли. Емоції від Венздей – щось, що шокує, викликає захват. Це зовсім трохи некомфортно бачити, але і це також емоція! Те саме з «холодною» Енід. Персонажі настільки карикатурні, що їх «перевертання» виглядає надзвичайно яскраво. Відчуваєш різницю.

Інколи ось цей прийом з обміном душами реалізують невдало: персонаж опинився в іншому тілі, але мова тіла сосуду – стара, навіть деякі рішення ухвалюються тілом ті самі, що й коли те мало іншого власника. Але тут справді віриш, що Венздей у тілі Енід, а Енід – у тілі Венздей. Актриси гарно виконали ролі одна одної. Як на мене, дівчинці-вовкулаці навіть пасує таке амплуа. А ще завдяки обміну тілами виглядають по-новому взаємодії цієї парочки з іншими персонажами. Наприклад, ми бачили чимало бесід між мамою Венздей та її донькою, бачили в одному кадрі Мортішу та Енід – але діалоги між Енід у тілі Венздей та мамою Адамс виглядають як щось унікальне, чого досі не було. І так з усіма героями. Бо вдало реалізовано прийом з обміном тілами. Тому шоста серія і має найкращу оцінку у сезоні на IMDb. Абсолютно заслужено.

4. Найкраща серія сезону – та, яка не лякає. І от тут я дещо вагаюся, бо є 2 версії. Перша: серіал, який узагалі-то жахи та таємничо-загадковий, не вивозить. Тобто піковий момент сезону – той, де не страшно, а де весело та кумедно. Нелогічно, хіба ні? Друга: серіал готовий радувати глядача по-іншому. Тобто для нього неважливо, яким чином зробити перегляд комфортним та приємним – є тільки мета, щодо засобів досягнення можуть бути варіанти. Версії суперечать одна одній, одна – привід критикувати сезон, інша – хвалити. Мабуть, можна обирати самому, яка ближче. Я ще у перших абзацах написав, що для мене «Венздей» – це більше про можливість гарно провести час. Тому я схильний надавати перевагу другій. Але тут справа виключно у тому, як ви сприймаєте серіал.

5. Більше взаємодії Енід та Венздей – краще. Крапка. Ніби настільки проста істина, що аж незручно. Хімія між персонажами – фантастична. Як на мене, це найкраще, що є у серіалі. Тому я був засмучений та обурений, коли залишився без цього у першій половині сезону. Але автори виправилися. Дякую. Жодна з дівчат не втратила харизми, і це помітно, коли вони обидві в кадрі та взаємодіють: все так само, як було у першому сезоні. А чому не можна було так одразу? А нащо було змушувати чекати 4 серії? Туз у рукаві – це корисно та прагматично, але тільки якщо я не знаю, що у вас туз у рукаві. Якщо рукав закороткий та я бачу ту карту, то ви шулер, з яким мені не дуже-то й приємно грати. Може, більше не сяду. Або сяду та очікуватиму від вас найгіршого. «Венздей» таки розігрує цю карту, завдяки цьому зриває куш – але питання залишилися. Головне: навіщо?

6. Невидимка Агнес – відкриття сезону. Уявіть собі: 16-річна дівчинка (ще молодша на момент зйомок) заходить у великий серіал про підлітків, де всі колеги вже зірки та запам’яталися глядачу. Неважко залишитися у тіні та забутися. Але вона запалила! З нею пов’язано багато жартів, але вона не суто комічний персонаж – а цілком собі навіть драматичний. Хоче бути помітною, хоче знайти друзів, шукає способи сподобатися Венздей. І завершує свою арку розвитку перетворенням на окрему особистість, коли переодягається та йде танцювати на балу з Енід. Її взаємодія з персонажами – емоційна та цікава, розвиток – зрозумілий, за неї вболіваєш та переживаєш. Вписалася як рідна в атмосферу серіалу, стала моїм улюбленим персонажем серед усіх. Бо на своєму місці. І навіть те, що її використовують заради просування сюжету («ой, а я знайшла *саме те, що потрібно*») не бісить. Хіба що зовсім трохи.

7. Половини проблем можна було б уникнути розмовами. Якби мама Венздей була чесною з дочкою, та не опинилася б у такій небезпеці. Якби Венздей говорила з Енід, не відбулося б небажаного обміну тілами. Якби Енід говорила з Аяксом, не було б цих незручних моментів. Якби… Ну, ви зрозуміли. Інколи треба казати, що тебе турбує. Словами через рот. Багато ситкомів, типу тієї ж «Теорії великого вибуху», будується на тропі «я скажу тобі, але ти не кажи тому-то». І більшості проблем у цих серіалах можна було б уникнути, якби герої розмовляли. Я розумію, що використовувати цей прийом – нормально, а у ситкомах навіть, припускаю, норм їм зловживати. Але ж «Венздей» не ситком. Але зловживає. Хотілося б, щоб герої потрапляли у халепи через обставини та свої помилки, а не лише через невміння розмовляти одне з одним. Бо сценарно нинішній варіант виглядає дещо ліниво.

8. Танці на балу – ефектні. Танок примирення – це ненове. Ось вам хоча б мюзикл «Wicked» з останнього як приклад. Це апріорі виглядає виграшно. Танці були у першому сезоні, тепер є у другому. Слабше, але все ще дуже добре. Тому хочеться похвалити за емоцію та чудово поставлену сцену та посварити за самоповторення. Часто під час перегляду сезону відчував, що ми стоїмо на місці: не сюжетно, а глобально. Ніби герої майже не розвиваються у порівнянні зі своїми версіями з дебютної серії серіалу. А потім нам знову дають бал. Знову дають танок. Знову приділяють йому увагу. Знову це злам очікувань (тоді «вау, Венздей танцює», тепер «вау, Енід та Агнес разом»). Пропоную у третьому сезоні поставити сцену з танцем дядька Фестера. Я б подивився та був би вдячним. Якщо самоповторення, то хоча б із заходом на новий рівень безумства. Більше трешу! Або просто менше повторів.

9. Нового хлопця Енід дійсно злили. А я ж казав! Трохи прикро, що навіть я, доволі неуважний глядач, за кілометри вчув запах цього очевидного сюжетного ходу. Спрощення? Спрощення. Але тут це шкодить сюжету, бо ми майже одразу знаємо, що персонаж – непотрібний. Він потрібен був для того, щоб Енід зрозуміла, що… А що взагалі зрозуміла? Враження таке, ніби хлопець-вовкулака повинен був просто потримати 4 серії Енід десь збоку від основного сюжету, щоб не заважала. Я думаю, я недалекий від правди. Я незадоволений лінією Енід у сезоні. Занадто гарно грає актриса та занадто важливий персонаж як для того, щоб тримати його осторонь. Потребую більше Енід! Чудово, що серіал вирішив присвятити їй дуже багато уваги у третьому сезоні. Вирішив же, так? Якщо Енід бігатиме по лісу як вовкулака 4 серії, то я, будьте впевнені, прийду до вас знову та буду писати абзац за абзацом, наскільки незадоволений…

10. Вбивчий фінал директора – замаленький. Ми отримали мало Енід. Аякса та бджоляра майже вивели з сюжету. І ось у нас багато часу. На що ми його витрачаємо? На лінію мами Б’янки, на директора, який хоче грошей та влади, будує якісь там плани… І все завершується його зізнанням у скоєних злочинах. І швидкою смертю. Персонаж виглядав дещо закомплексованим, тож найкращим його покаранням було б, можливо, дати йому відчути по-повній увесь осуд суспільства. Щоб його зневажали, щоб над ним сміялися, щоб називали монстром. Натомість його просто вбиває люстра. Це не є поганим рішенням, але так багато уваги персонажу заради такого маленького фіналу… Я погоджуюся, що маленька людина не заслужила на більший, але ми, як глядачі, заслужили отримати більше за те, як довго спостерігали за цією аркою. А могли б, повторюсь вкотре, дати більше часу Енід, наприклад!

11. Дуже вивірена фінальна битва. Це найбільш передбачуване, що я бачив за останні роки. Однак усе зроблено чудово. Зрозуміло, що родина гайдів знову розпадеться. Розпадається драматично. Зрозуміло, що Річ повернеться. Повертається ефектно. Зрозуміло, що хтось пожертвує собою. Мати жертвує. Зрозуміло, що Адамсам не дадуть померти. Не дають, але тримають інтригу. Зрозуміло, що Енід заради порятунку Венздей ризикне всім. Ризикує. Навіть коли Агнес каже, що їде, ти не віриш, бо хто ж тебе, сонечко ти наше, відпустить перед фінальною битвою? Тому не їде та рятує ситуацію. Центр простих рішень відпрацював на 10 з 10 і при цьому не зіпсував останні серії сезону. Я вище обіцяв не сварити «Венздей» за прості рішення, тому тут жодного погано слова не скажу. Всі молодці, все чудово, я задоволений.

12. Функція дядька Фестера – витягувати сезон, коли важко. Щось там загальмували у першому? Приходить він, і ми відпускаємо цю педаль. У цьому не вистачає харизми? Приходить він, і проблема вирішена. Трошки тривожно, що у третій входитимемо одразу з ним. Якщо він там потрібен із самого початку, то сезон, можливо, матиме важкий старт. А ще матиме Фестера з перших хвилин. Самі вирішуйте, радіти тут або сумувати. Я не маю нічого проти того, щоб якийсь крутий персонаж тягнув на собі деякі серії. Якщо цим не зловживатимуть, то такий спосіб уникнути провалів – гарне рішення. Але треба пам’ятати надалі, що чим більше Фестера – тим сильніше серіал намагається замаскувати свої проблеми.

13. Фінал дещо засмучує. Я нічого не маю проти таких завершень сезону, але одна справа, коли такий фінт вухами виконує, наприклад, «Надприродне», яке півтора століття щороку випускало новий сезон, а інша – коли «Венздей», яка і так 3 роки була на паузі. Коли чекаєш так довго, хочеш отримати завершену історію і все, а не основу для зав’язки наступної. Тепер чекати 2 роки (прем’єра третього сезону запланована на середину 2027), щоб дізнатися, що там за зграя гайдів та як врятують Енід. З іншого боку, добре, що на підготовку нового сезону йдуть роки: серіал не затягнуть на 100+ серій. Бо актори виростуть. Поки про завершення «Венздей» ніхто не говорить, тож навряд у 2027 буде поставлена фінальна крапка. Після другого сезону зрозуміло, що серіал з нами надовго. Це тривожить, бо є ризик у якийсь момент затягнути надмірно та сісти у калюжу.

Але водночас і радує, бо нам потрібен такий серіал. Який йде найпростішими шляхами, але як же впевнено та стильно це робить! Не буду чекати на третій сезон, бо ще до зими повністю забуду всі події другого. І це комплімент «Венздей»: серіал легко «відпустити». Порадів та пішов займатися своїми справами. Отримав задоволення та повернувся до роботи. Написав про нього – і можеш знову писати тексти про щось аж занадто серйозне або вкрай несерйозне. Гарний парк атракціонів, прийду ще раз за 2 роки.

3 вересня, на Netflix відбулася прем’єра заключних чотирьох серій другого сезону серіалу "Венздей". Події продовжують розгортатися після шокуючих моментів першого сезону: Венздей опинилася в лікарні після сутички з Гайдом у психіатричній лікарні "Вілоу Гіл".