Штучний інтелект допомагає науковцям розшифрувати мову тварин
ШІ розшифрує закономірності у звуках
Штучний інтелект допомагає науковцям розшифрувати мову тварин/Фото: pexels
Завдяки алгоритмам машинного навчання дослідники шукають логіку та структури у звуках, які утворюють представники дикої природи. Сучасні нейромережі дають змогу людям розгадувати специфіку спілкування кашалотів, рукокрилих і слонів на абсолютно новому рівні.
Морські глибини та аналіз акустичних патернів
Фахівці з провідних світових інституцій (зокрема MIT та Нью-Йоркського університету) в межах ініціативи Project CETI проводили збір аудіоматеріалів у відкритому морі. Використовуючи безпілотники, вони зафіксували специфічні клацання кітів-кашалотів — так звані коди. Ці звукові комбінації функціонують як окремі значущі блоки. За допомогою обчислювальних моделей науковці прагнуть виявити стійкі структури в цих сигналах.
Як підкреслює популяризатор науки та дослідник Хуан Крус Бальян, кашалоти мають колосальну еволюційну історію тривалістю понад 30 мільйонів років та володіють розвиненою нервовою системою. Вони здатні до складних мисленнєвих процесів.
Мовні акценти рукокрилих та персональні звернення слонів
Аналіз звукових сигналів за допомогою алгоритмів довів, що взаємодія серед тварин влаштована значно складніше, ніж передбачалося. Наприклад, дослідження рукокрилих виявили існування місцевих говірок, а також здатності адресувати повідомлення конкретним особинам. Штучний інтелект допоміг виявити різні види комунікації: від побутових суперечок за здобич до боротьби за комфортні місця відпочинку.
У ході спостережень за слонами було зафіксовано унікальні звукові ідентифікатори для кожного члена стада, що за функціоналом еквівалентно людським іменам. Схожі соціальні механізми та структуровані акустичні сигнали притаманні й кашалотам.
Попередні спроби науковців, як-от історичний експеримент із шимпанзе Німом Чимпскі, базувалися на ідеї прищепити тваринам людський спосіб висловлювання. Проте, хоча шимпанзе запам'ятав окремі лексичні одиниці, опанувати граматичні зв'язки йому не вдалося. Сучасна наука змінила вектор. Замість нав'язування власної мови вчені намагаються розшифрувати автентичні системи комунікації.
Головна складність полягає в тому, що алгоритми ШІ працюють за принципом “чорної скриньки”. Це загрожує тим, що майбутній переклад перетвориться на тристоронній процес між людиною, цифровою моделлю та твариною.
Раніше ми писали про те, що науковці створили спеціального робота для вивчення реакцій людини на лоскотання. Пристрій на ім'я Гектор оснащений трьома двигунами й виконує єдине завдання — лоскоче ступні добровольців, аби вчені могли зафіксувати найменші фізіологічні реакції організму.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!