Вчені створили лак для нігтів, який працює з сенсорними екранами
Тепер довгі нігті з лаком — більше не проблема
Унікальний лак для нігтів/Фото: AI
Любителі манікюру часто стикаються з неприємною проблемою: сенсорний екран смартфона просто не реагує на ідеально доглянуті довгі нігті. Хтось пристосовується, торкаючись екрану подушечкою пальця, хтось носить із собою стилус, але рішення знайшли... хіміки-аматори.
Деталі
Студентка Манасі Десаї з Centenary College of Louisiana разом із професором Джошуа Лоуренсом розробили лак для нігтів, який дозволяє використовувати їх як провідник для сенсорного екрана. Ідея проста: стандартний екран працює лише з матеріалами, що проводять електрику, а нігті цього не роблять. Новий лак змінює ситуацію.
Щоб досягти провідності, дослідники випробували близько 50 додатків, поки не знайшли робочі варіанти: таурин — безпечна речовина з енергетиків і добавок — та етаноламін, який допомагає передавати електричний заряд через кислотно-лужні реакції. Лак із такими компонентами дозволяє екрану «відчувати» дотик нігтя.
Є й нюанси. Лак наразі тримається приблизно один день, має трохи грубозернисту текстуру і наноситься у кількості, яку з точки зору моди навряд чи назвеш ідеальною. Етаноламін може злегка подразнювати шкіру, а таурин є безпечним, тому для щоденного використання краще зосередитися на другому варіанті.
Попри це, робота Десаї та Лоуренса вже отримала визнання на конференції Американського хімічного товариства. Автори подали попередню патентну заявку, хоча наразі невідомо, чи стане винахід комерційно доступним продуктом. Для самої Десаї проєкт виявився корисним: завдяки дослідженню вона отримала стажування в L'Oréal, а досвід роботи з косметичною хімією став безцінним.
Тож, можливо, у майбутньому довгі нігті не заважатимуть ані красивому манікюру, ані зручності роботи з ґаджетами. Поки що проєкт демонструє, що наука може вирішувати навіть найнеочікуваніші побутові проблеми — від краси до технологій.
Ми також писали, що вчені зі США та Японії вперше виростили в лабораторних умовах повноцінні волосяні фолікули, які природно проходять цикли росту, подібно до справжнього волосся. Раніше лабораторні фолікули формувалися лише частково й не з'єднувалися з навколишньою тканиною, оскільки використовувалися лише епітеліальні стовбурові клітини та клітини дермальних сосочків. Нове дослідження, опубліковане в Biochemical and Biophysical Research Communications, показало, що додавання третього компонента — допоміжних мезенхімальних клітин — дозволяє фолікулам функціонувати повноцінно, формуючи навколишню тканину та проходячи всі етапи росту без пересадки. Перші успішні випробування проведені на мишах, а наступний крок — оцінка безпеки та масштабування методу для застосування у людей.
Ще цікаві статті:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
