Крипта під арештом: як кейс на 8,3 млн USDT став технологічним проривом для українського правосуддя

Україна вже не перший рік входить до переліку світових лідерів за рівнем адаптації криптоактивів серед населення. Проте в юридичній площині тривалий час існував серйозний розрив: поки крипторинок стрімко розвивався, державні органи не мали чітких, а головне — практично реалізованих механізмів для реального управління такими специфічними активами. Досі правоохоронці часто стикалися із суто практичним тупиком: як фізично арештувати те, що існує в блокчейні?

Створення офіційного державного криптогаманця та реальне зарахування туди 8,3 млн USDT стало справжнім прецедентом для України. Цей кейс продемонстрував, що держава перейшла від теорії до практики і стала повноцінним суб’єктом крипторинку. Органам досудового розслідування вдалося не просто зафіксувати цифри на папері, а здійснити фактичне вилучення: отримати доступ до приватних ключів фігурантів та скоординувати роботу з криптобіржами для блокування і перерахунку коштів.

Про те, як цей прецедент працює з погляду закону, які норми дозволили реалізувати схему та чому цей досвід є унікальним, розбираємо разом із експертом. Анна Даніель, адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий Адвокатського бюро "Анни Даніель" у цьому матеріалі роз'яснює ключові правові аспекти резонансного кейсу.

Це прецедент для української правоохоронної та судової систем. Україна входить до світових лідерів за рівнем адаптації криптоактивів, проте, тривалий час державні органи не мали чітких, а головне практично реалізованих механізмів для реального управління такими специфічними активами.

З погляду кримінального процесуального законодавства ст. 98 КПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно вимог ст. 170 КПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1. збереження речових доказів;
2. спеціальної конфіскації;
3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4. відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Досі правоохоронці часто стикалися з проблемою: як фізично арештувати те, що існує в блокчейні? Цей кейс доводить, що українські правоохоронні органи навчилися не просто фіксувати наявність криптовалюти на папері, а здійснювати її фактичне вилучення, тобто отримувати доступ до приватних ключів/гаманців фігурантів, або ж взаємодіяти з криптобіржами для блокування та подальшого перерахунку коштів.

Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/772-19#Text визначає правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Згідно вимог ст. 16 вказаного Закону » https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/772-19#Text з метою виявлення та розшуку активів Національне агентство:

1. вживає відповідно до звернень органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури, судів заходів до виявлення та розшуку активів, взаємодіє з цими органами з метою накладення арешту на такі активи та їх конфіскації чи їх стягнення в дохід держави внаслідок визнання необґрунтованими активів;
2. здійснює міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну досвідом та інформацією з питань, пов’язаних з виявленням, розшуком та управлінням активами;
3. забезпечує співробітництво з міжнародними, міжурядовими організаціями, мережами, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері виявлення, розшуку та управління активами, у тому числі з Камденською міжвідомчою мережею з питань повернення активів (САRIN), та представляє Україну в цій організації.

Національне агентство управляє активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Створення офіційного державного криптогаманця та зарахування туди 8,3 млн USDT - це перехід від теорії до практики, коли держава стає повноцінним суб'єктом крипторинку.

Порядок прийняття арештованих активів в управління затверджений Наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Офісу Генерального прокурора № 46/58 від 23 лютого 2026 року https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z0367-26#Text – найсвіжіший підзаконний регламент, який якраз і врегулював оновлені процедури та техніко-юридичну координацію органів під час подібних передач. Цей Порядок визначає послідовність дій при здійсненні заходів, пов’язаних з передачею прокурорами та прийняттям в управління АРМА активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Особливістю цього кейсу є те, що вилучені активи перебувають у стейблкоїнах (USDT), курс яких прив'язаний до долара США. Це суттєво полегшує завдання державі. На відміну від волатильних Bitcoin чи Ethereum, вартість 8,3 млн USDT не впаде вдвічі за місяць, що мінімізує ризики звинувачень на адресу АРМА у втраті вартості активу під час управління.

Закон України «Про віртуальні активи» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2074-20#Text (поки не набрав чинності)– базовий закон, який регулює правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначає права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів, який тривалий час очікує податкових змін (триває імплементація норм європейського регламенту MiCA та оновленого проєкту змін до Податкового кодексу, ухваленого за основу).

Згідно вказаного Закону, віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав;

Прецедент з передачею арештованої криптовалюти в управління державі доводить, що нічого не заважає правоохоронцям та АРМА спільно успішно працювати з криптою в межах саме кримінального та процесуального законодавства (КПК), де поняття «віртуальний актив» вже повноцінно діє.

Попри те, що повноцінне податкове та регуляторне законодавство щодо крипторинку в Україні ще перебуває на стадії фіналізації, в межах Кримінального процесуального кодексу держава вже продемонструвала здатність ефективно оперувати віртуальними активами.